НАЛИ́ВКІН Павло Олексі­йович (01(13). 08. 1876, с. Нижній Карачан, нині Воронез. обл., РФ — 25. 02. 1965, Одеса) — лікар-хірург. Професор (1927). У 1897 вступив до Томського університету (Росія), закін. мед. факультет Юрʼєв. університету (нині Тарту, Естонія, 1902). Від 1903 працював лікарем в Одесі. Учасник рос.-япон. 1904–05 і 1-ї світ. воєн. 1927–41 — завідувач кафедри хірургії Одес. ін­ституту вдосконале­н­ня лікарів; водночас 1933–41 та 1946–63 — завідувач кафедри шпитал. хірургії педіатр. і сан.-гіг. факультетів, 1944–45 — каф. факультет. хірургії лікувал. факультету Одес. мед. ін­ституту. Під час 2-ї світової вій­ни в евакуації — консультант шпиталів у Кисловодську (РФ, 1941–42 та 1943–44) і Красноводську (нині Турк­менбаші, Турк­мені­стан, 1942–43). Наукові праці присвяч. абдомінал. і торакал. хірургії, а також хірургії щитоподіб. залози. Одним із перших в Україні ввів у хірург. практику місц. анестезію, наркоз із ендотрахеал. інтубацією та штуч. вентиляцією легень. Крім того, в Україні один із піонерів викори­ста­н­ня хірург. методів лікува­н­ня туберкульозу легень.