НЕТРЕБЕ́НКО Анатолій Дмитрович (06. 05. 1930, с. Пʼятихатки, нині місто Дні­проп. обл. — 02. 07. 1994, Одеса) — звуко­оператор. Член СКін УРСР (1967). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1955). Від­тоді — звуко­оператор Одес. кіностудії худож. фільмів. Оформив стрічки: «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (реж. В. Карасьов), «Степові світанки» (реж. В. Воронін; обидві — 1959), «Таємниця» (1963, реж. Ф. Гасанов, у спів­­авт.), «Молодожон» (1964), «Тиха Одеса» (1967), «До остан­ньої хвилини» (1973; усі — реж. В. Ісаков), «Ескадра повертає на Захід» (1965, реж. М. Білинський, М. Він­грановський), «Вертикаль» (1967, реж. С. Говорухін, Б. Дуров, у спів­­авт.), «Небезпечні гастролі», «Увага, цунамі!» (обидві — 1969), «Весна 29-го» (1975; усі — реж. Г. Юнгвальд-Хількевич), «Юлька» (реж. К. Жук), «Легка вода» (реж. В. Вин­ник; обидві — 1972), «Кожний день життя» (1973), «Голубий патруль» (1974; обидва — реж. Т. Золоєв), «Хліб ди­тинства мого» (1977), «Багряні береги» (1979), «Данило, князь Га­лицький» (1987; усі — реж. Я. Лупій), «Місце зу­стрічі змінити не можна» (1979, реж. С. Говорухін), «Жіночі радощі й печалі» (1982, реж. Ю. Чорний), «Любов. Смертельна гра…» (1991, реж. С. Ашкеназі).