НЕ́ЧАС Яромір (Nečas Jaromír; 17. 11. 1888, м. Нове Место-на-Мораві, край Моравія, Австро-Угорщина, нині Чехія — 31. 01. 1945, с. Мертир Мавр, Велика Британія) — чеський політичний діяч. Здобув інж. освіту в м. Брно (нині Чехія, 1912), працював держ. службовцем на Буковині. Після при­єд­нан­ня Закарп. України до складу Чехо-Словач­чини у 1919 — інж. Держ. буд. упр. в Ужгороді. Во­дночас ви­вчав нац. і соц. про­блематику насел. Закарпа­т­тя. Спів­засн. Руської с.-д. партії (Уж­город) і секр. Директорії Під­карпатської Русі. У квітні–червні 1920 за доруче­н­ням міністра закордон. справ Чехо-Словач­чини Е. Бенеша побував у Харкові та Мос­кві. Після поверне­н­ня — спів­роб. секретаріату президента Т.-Ґ. Масарика. 1924 обраний депутатом парламенту Чехо-Словач­чини від Під­карп. Русі. Дотримувався українофіл. по­глядів; захищав інте­реси закарп. русинів. 1935–38 — міністр праці Чехо-Словач­чини; водночас — пред­ставник Чехо-Словач­чини у Між­нар. бюро праці в Женеві. Ви­ступав проти під­писа­н­ня Мюнхен. угоди 1938. У 1938–39 — один із очільників Нац. партії праці; від 1939 — голова Вищого цінового уряду. У січні 1940 нелегально ви­їхав до Франції, згодом — до Великої Британії. Його дружину та дочку, які залишилися в Празі, 1942 стратили нацисти в концтаборі. В екзил. уряді Чехо-Словач­чини 1940–42 — міністр екон. від­новле­н­ня. Від­тоді через хворобу не брав актив. участі у політ. житті. Згідно із заповітом Н., після 2-ї світової вій­ни його прах роз­віяно над тер. Моравії.