Нещадименко Рита Петрівна
НЕЩАДИ́МЕНКО Рита Петрівна (справж. — Харитина; 13. 04. 1890, с. Сердегівка Черкас. пов. Київ. губ., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 25. 04. 1926, Київ) — актриса. Сестра Івана та Марка Нещадименків. Закін. гімназію М. Левандовської у Києві. Навч. у театр. студії Ф. Коміссаржевського (Москва, 1914–15). Працювала у Києві: «Молодому театрі» (1918), Першому театрі Укр. Рад. Респ. ім. Т. Шевченка (1919–20 та 1921–22), «Кийдрамте» (1920–21), театрі «Березіль» (1922–26). Покінчила життя самогубством. Н. тяжіла до амплуа лірико-драм. героїнь. Її гра відзначалася глибокою емоційністю, стриманою нервовістю. Вона винятково правдиво і пластично відтворювала на сцені страждання, душевні муки своїх героїнь. Володіла майстерністю вираз. худож. декламації.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Рахіль («Різдвяний вертеп»), Вона («Тихого вечора» Олександра Олеся), Перше слово поета («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Таня («Зіля Королевич» С. Васильченка), Люцілла («Адвокат Мартіан» Лесі Українки), Мотренька («Комуна в степах» М. Куліша), Ганнуся («Молодість» М. Гальбе), Дагні («Північні велетні» Г. Ібсена), Едріта («Горе брехунові» Ф. Ґрільпарцера), Ізабелла («Жакерія» за П. Меріме).
- Державний архів
- Держ. арх. Черкас. обл. Ф. 931, оп. 1, спр. 3454.
Рекомендована література
- Гаккебуш В. Життя, віддане рампі // Вітчизна. 1963. № 9;
- Його ж. Рита Нещадименко. К., 1983;
- Гринчук А. Театром заполонена // Черкас. правда. 1983, 9 жовт.
Завантажити статтю
Людина 
