Нижанківська-Снігурович Дарія
НИЖАНКІ́ВСЬКА-СНІГУРО́ВИЧ Дарія (18. 06. 1916, Львів — 23. 07. 1980, м. Вінніпеґ, Канада) — хореограф, балетмейстер, артистка балету, педагог. Дочка Амвросія, сестра Богдана Нижанківських. Закін. балетну школу у Празі (1938; кл. М. Славенської), приватну балетну школу А. Фалішевського у Львові (1939; кл. Т. Бурке). 1939–44 — солістка Львів. театру опери та балету. 1944 виїхала до Німеччини, згодом — Австрії, де заснувала й очолила дит. балетну студію в таборі для переселенців (м. Іннсбрук). 1945 танець «В’язанка українських народних танців» у постановці Н.-С. отримав нагороду на Міжнар. фестивалі танцю в Іннсбруці. Від 1950 — у Вінніпезі, де заснувала «Студію мист. танку», для якої створила номери: «Спомин гір», «Танок з серпами», «“Верховино”, світку ти наш», «Картини з рідного краю». 1960 була однією із засн. дит. опер. театру; від 1975 викладала у балет. школі Королів. балету. Створила танц. номери до опер: «Катерина» М. Аркаса, «Ноктюрн», «Коза-Дереза», «Майська ніч», «Зима і весна» М. Лисенка, «Пробудження Мавки» С. Рахманінова, «Гуцульські фантазії» за мотивами нар. мелодій, «Серце Оксани» С. Туркевич-Лукіянович, «На Русалчин Великдень» М. Леонтовича. Авторка лібрето і балетмейстер балету «Ніч під Івана Купала» для трупи «Євшан» (м. Саскатун, Канада, 1971); балетмейстер вистав «Отаман Пісня» М. Чирського, «Бояриня» за Лесею Українкою.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Одетта-Одилія («Лебедине озеро» П. Чайковського), Кітрі («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Сванільда («Коппелія» Л. Деліба), Русалка («Сільське кохання» К. Данькевича), Служниця («Серпанок П’єретти» Л. Догнані), Тао Хоа («Червоний мак» Р. Ґлієра), Анітра («Пер Ґюнт» на музику Е. Ґріґа).
Рекомендована література
- Дарія Нижанківська-Снігурович // Пастернакова М. Укр. жінка в хореографії. Вінніпеґ; Едмонтон, 1963;
- Рудницький Я. З подорожей по Канаді. 1949–1959. Монреаль, [Б. р.].
Завантажити статтю
Людина 
