Нижній палеоліт

НИ́ЖНІЙ ПАЛЕОЛІ́Т — найдавніший період пере­д­історичного роз­витку людини. Памʼят­ки Н. п. в Україні нечислен­ні, вони виявлені на Закарпат­ті, у долинах Дністра, Пів­ден­ного Бугу, Сіверського Дінця, в Криму, вірогідно, пред­ставлені в долині Дні­пра. Більшість тяжіє до гірських регіонів і долин великих рівнин­них річок. Вік найдавніших сягає 1,4 млн р. (див. Королеве І), верх­ня хронологічна межа ви­значена бл. 0,3–0,4 млн р. тому. Протягом періоду кліматичні умови та ландшафти неод­норазово змінювалися (памʼят­ки повʼязані із теплими проміжками часу). На стоянках, пере­важно не печерних, роз­ташованих просто неба, знаходять камʼяні вироби з різноманітної сировини, що збиралася в най­ближчих околицях. За даними Ме­джибожа реконстру­йоване полюва­н­ня на великих і середніх тварин: оленів, ведмедів, ймовірно, носорогів і слонів. Найдавніші ві­домі в Україні свідче­н­ня викори­ста­н­ня вогню датоване бл. 400 тис. р. тому (Меджибіж). Характерні риси камʼяної індустрії: основна заготовка — жовно, галька, плитка, іноді — навмисно отриманий скол; серед знарядь пере­важають галькові форми (чопери, чоп­пінги), рідкісними є проторубила, рубила, скребла, вістря тощо. Головні памʼят­ки: Королеве, Ме­джибіж, Малий Раковець, Виш­невий Дол, Гаспра, Маячний, Великий Шолес. Припускають декілька шляхів заселе­н­ня Східноєвропейської рівнини: з Центральної Європи, Балкан і Пере­дньої Азії, Кавказу.