КОРОЛЕ́ВЕ І — багатошарова памʼятка. Від­крив 1974 і досліджував до 1991 В. Гладилін у каменедобувному ка­­рʼєрі на лівому березі р. Тиса по­близу селища Королеве Вино­градівського ра­йону Закарпатської області. Повʼязана із четвертин­ними від­кладами, що пере­кривають андезито-базальти Бейвару і Гострого Верху — сусідніх вершин Вигорлато-Гутинського хребта. У 12-ти м товщі покривних су­глинків зафіксовано до 14-ти рівнів заляга­н­ня артефактів. Основна використовувана сировина — місцеві андезити, а також кварцити, кремені, сланці, обсидіани. Найбільш ранні (нижньопалеолітичні) рівні датовано від 1 млн до 400 тисяч роки тому. Вони містять архаїчні знаря­д­дя типу чоперів, проторубил, рубил та ін. Пізніші (середньопалеолітичні) рівні охоплюють проміжок часу від 250-ти до 60-ти тисяч років тому (культурно-хронологічні комплекси 5-б, -а, 4-а, 4, 3, 2-б, 2-а, 2). За наявністю специфічних типів знарядь і за­стосовуваних технологій ці матеріали від­носять до левалуа-мустьє та двох різновидів мікоку.

У 2024 науковцям вдалося уточнити вік зна­йдених тут раніше знарядь праці — їм 1,4 млн років, що робить від­повід­ні артефакти найдавнішими на території Європи слідами людини. До цього такими вважали предмети, зна­йдені в Іспанії та Франції (їм 1,1–1,2 млн років).