НІМЧУ́К Іван Кузьмович (12. 02. 1891, с. Джурин, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. — 01. 05. 1956, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — журналіст, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1948). Закін. Станіслав. гімназію (нині Івано-Франківськ, 1911), навч. у Львів. університеті (1911–14), здобув докторат із філософії у Віден. університеті (1924). Працював у ред. г. «Народне слово» (1908–10), «Нове слово» (1912–14; обидві — Львів), «Вістник Союзу визволе­н­ня України» (Ві­день, 1914–18), «Недѣля» (1916–18; видавали у Відні для рос. військовополонених). Редагував часопис «Від­родже­н­ня України» (Ві­день, 1918), орган уряду ЗУНР — «Український прапор» (Ві­день, 1919–23; Берлін, 1925–32), був по­стій. кор. г. «Канадійський українець» (1921–22) і «Канадійсь­кий фармер» (1923–24; обидві — Він­ніпеґ). Від 1925 — у г. «Діло» (Львів): 1935–39 — спів­ред. Після більшов. окупації Зх. України 26 вересня 1939 заарешт. і вивезений до Москви, у травні 1941 звільнений, повернувся до Львова. Своє увʼязне­н­ня описав у спогадах «595 днів совєтським вʼяз­нем» (Торонто, 1950). Під час нім. окупації від 1941 — спів­роб. г. «Українські щоден­ні вісті», від 1942 — керівник львів. від­діл. г. «Краківські вісті», водночас — гол. ред. ж. «Наші дні». Досліджував укр. військ. історію та історію укр. преси. Восени 1944 ви­їхав до Німеч­чини. Редагував часописи «Вістник Апостольської Візитатури», «Християнський шлях». 1948 емігрував до Канади. 1949–56 — гол. ред. г. «Українські вісті» (Едмонтон). Автор праць «Українська Військова Організація у Відні в днях пере­вороту» (1922), «Українська політична еміґрація» (1923; обидві — Ві­день), «Культ полеглих героїв» (1927), «За Сяном: З по­їздки по Лежайському деканаті» (1932), «Юрій Франц Кульчицький і його по­двиг», «Українці і від­січ Відня 1683 р. В 250-ліття великої історичної події» (обидві — 1933; усі — Львів).