Новосельцева Ізіда Зиновіївна
НОВОСЕ́ЛЬЦЕВА Ізіда Зиновіївна (08. 04. 1922, Харків — 23. 01. 2000, Москва) — перекладачка. Заслужений працівник культури України (1986; за заслуги в популяризації укр. літ-ри). Закін. Харків. (1945) та Моск. (1949) університети. Від 1948 жила й працювала в Москві. Переклала російською мовою бл. 50-ти романів та повістей укр. письменників, зокрема Я. Галана (для «Избранного», 1958), Ю. Мушкетика («Гайдамаки», 1960; «Последний остров», 1972; «Жестокое милосердие», «Белая тень»; обидва — 1977), В. Бабляка («Вишневый сад», 1962; «Жванчик», 1975), П. Загребельного («Зной», 1965; «Шепот», 1969; «С точки зрения вечности», 1972; «Роксолана», кн. 2, 1982), І. Головченка та О. Мусієнка («Золотые Ворота», 1965); О. Гончара («Человек и оружие», «Циклон»; обидва — 1974, співавт.; «Бригантина», 1976; «Собор», 1987), а також Ю. Збанацького, І. Цюпи, С. Гуцала, Б. Харчука, І. Багмута та ін. Їй належить ст. «Спогади перекладачки» до вид. «Вінок пам’яті Олеся Гончара: Спогади. Хроніка» (К., 1997).
Завантажити статтю
Людина 
