Новотошківське

НОВОТО́ШКІВСЬКЕ – селище міського типу Сіверськодонецького (у жовтні 2014 — липні 2020 — Попаснянського) району Луганської області. У червні 2020 увійшло до складу Гірської міської об’єднаної територіал. громади. Н. знаходиться за 60 км від Луганська, 45 км від м. Сіверськодонецьк, 12 км від м. Голубівка (до 2016 — Кіровськ), 10 км від м. Гірське та 3 км від р. Сіверський Донець. Пл. 0,45 км². За переписом насел. 2001, проживали 2719 осіб (складає 71,7 % до 1989): українці (бл. 65 %), росіяни (25 %), білоруси (5 %), татари (2 %), азербайджанці, грузини; станом на 1 січня 2020 — 2201 особа. Проходить автомобіл. шлях Луганськ–пункт пропуску Дьоміно-Олександрівка. Засн. 1956 як поселення для працівників шахти № 5/13 «Тошківка» (перше вугілля видобуто 1961; від 1972 — «Пролетарська»; 2000 закрито). Від 1972 — смт із сучас. назвою. 1979 мешкали 3417 осіб. 1998 сформовано Новотошків. селищну раду. 2014 Н. потрапило у зону бойових дій між військами ЗС України та сепаратистами т. зв. Луган. нар. республіки, яким не вдалося тут встановити свій контроль. С-ще низку разів зазнавало артилер. обстрілів з непідконтрольної укр. владі тер. (зокрема й наприкінці жовтня 2014, січні–лютому 2015), унаслідок чого зруйновано багато будинків, поранено та вбито декількох цивіл. мешканців. Сотні жит. змушені були тимчасово виїхати в ін. насел. пункти. До 7 жовтня 2014 Н. адміністративно належало до Кіров. міськради, відтоді — Попаснян., від липня 2020 — Сіверськодонец. р-нів. Нині у Н. — навч.-вихов. комплекс «школа-дитсадок», Будинок культури, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Встановлено пам’ятні знаки шахтарям, які загинули на виробництві, та укр. воїнам, які загинули 2015–17.

Літ.: Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.

О. А. Забудкова