Недбай Зоя Василівна
НЕДБА́Й Зоя Василівна (02. 12. 1942, Одеса — 22. 03. 1990, Київ) — кіноактриса. Член НСКінУ (1972). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1965; майстерня В. Івченка). Відтоді — актриса Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Лірико-драм. обдарування Н. знайшло яскраве втілення в образах як сучасниць, так і представниць минулих поколінь. Її ролі відзначені майстерністю і переконливістю сценіч. образу. Твор. манері Н. були притаманні стриманість, лаконічність актор. засобів при величез. внутр. напрузі.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Маріам («Є й такий острів», 1964, реж. Г. Сеїдбейлі, «Азербайджанфільм»), Лариса Петрівна («Сьогодні — щодня», 1966, реж. В. Савельєв), Ліля Рєзник («Карантин», 1968), Ніна Петрівна («Інспектор карного розшуку», 1971; «Будні карного розшуку», 1973; усі — реж. С. Цибульник), Роза («Мир хатам, війна палацам», 1970, реж. І. Шмарук), Комарикова («Щовечора після роботи», 1973, реж. К. Єршов; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Німецький лікар («За ніччю день іде», 1984, реж. О. Бійма, «Укртелефільм»); епізодичні — «Два роки над прірвою» (1966), «Родина Коцюбинських» (1970; обидва — реж. Т. Левчук), «Берег надії» (1967, реж. М. Вінграновський), «Стара фортеця» (1973, реж. М. Бєліков, О. Муратов), «Каштанка» (1975), «Польоти уві сні і наяву» (1982; обидва — реж. Р. Балаян), «Війна (На західному напрямку)» (1990, реж. Т. Левчук, Г. Кохан; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).
Завантажити статтю
Людина 
