Недосєко Неоніла Петрівна
Визначення і загальна характеристика
НЕДОСЄ́КО Неоніла Петрівна (24. 07. 1951, с. Шацьк, нині смт Волин. обл.) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина Альберта, мати Лева Недосєків. Член НСХУ (1982). Закін. Львів. училище декор.-приклад. мистецтва (1970; викл. Н. Паук, О. Сатурська), Черкас. університет (2008). Працювала у ткац. цеху Львів. худож.-вироб. комбінату (1970–72) та Черкас. худож.-вироб. майстернях (1972–93) Худож. фонду СХУ; від 1993 — викладач Дит. худож. школи ім. Д. Нарбута (Черкаси); 1997–2018 — викладач кафедри дизайну Черкас. бізнес-коледжу; від 2018 — викладач кафедри образотвор. та декор. мистецтва Черкас. університету. Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1970. Персон. — у Чикаґо (США, 2001), Черкасах (2011). Створює гобелени, настінні розписи для санаторіїв, Будинків культури, музеїв, б-к і шкіл, станк. графіку (акварель, пастель, монотипія). Гол. тематика: образи укр. пісень, історія України, єдність людини і природи. Деякі роботи зберігаються у Черкас. ХМ, Музеї «Кобзаря» Т. Шевченка (Черкаси), Музеї хліба Нац. істор.-етногр. заповідника «Переяслав» (Київ. обл.), Укр. нац. музеї у Чикаґо.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Старе місто» (1972), «Сонячні литаври» (1978, палац «Дружба народів», Черкаси), «Обжинки» (1980), «Квітни, місто моє» (1985), триптих «Муза. Доля. Пісня» (1991, Музей Т. Шевченка, с. Шевченкове Звенигород. р-ну Черкас. обл.), «Пливи, вінок», «Сійся, родися» (обидва — 1992), «Мальви» (2000), «Київська Русь» (2001, Чикаґо), «Дерево роду» (2003); серія гобеленів «Трипільські мотиви» (2013); настінні розписи — «Шляхи Т. Шевченка» (1980, співавт.), «Світ математики» (1986), «Із варяг у греки» (1988), «Історія медицини» (1989, санаторій «Мошногір’я», Черкас. обл.), «Черкащина історична» (1990); графіка — «Натюрморт із патісонами» (2003), «Купальська ніч» (2008).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
