НО́ВИКОВА Ганна Василівна (15. 02. 1915, станиця Під­горна, нині Ставроп. краю, РФ — 08. 04. 2017, Харків) — ґрунто­знавець. Канд. геол.-мінерал. (1948), д-р с.-г. (1973) н. Закін. Ростов. університет (РФ, 1939), де й працювала на дослід. станції з ґрунто­знавства (1946–49). Від 1949 — у Крим. філії АН СРСР (Сімферополь): від 1952 — старший науковий спів­робітник; від 1956 — в Укр. НДІ ґрунто­­знавства та агрохімії Пд. від­діл. ВАСГНІЛ (Харків): 1960–85 — зав. лаб. хім. меліорації, 1985–88 — старший науковий спів­робітник-консультант. Наукові дослідже­н­ня: оцінка придатності ґрунтів Пд. України під зроше­н­ня та меліорат. ра­йонува­н­ня; меліорація солонців у різних ландшафтах Степ. Криму; меліорат. ра­йонува­н­ня солонцюватих ґрунтів України; роз­робле­н­ня методу про­гнозува­н­ня вторин. засоле­н­ня ґрунтів при зрошен­ні; екол. наслідки широкого зроше­н­ня на Пд. України; наслідки затопле­н­ня ґрунтів при створен­ні великих водо­сховищ (зокрема Кременчуц.); змінюва­н­ня їхніх властивостей після осушува­н­ня та с.-г. викори­ста­н­ня. Провела мас­штабне картува­н­ня ґрунтів у Степ. Криму. Брала участь у під­готовці карти ґрунтів УРСР (1972, мас­штаб 1:750 000).