Коврай

Визначення і загальна характеристика

КОВРА́Й  — село Золотоніського району Черкаської області. Знаходиться побл. місця впадіння р. Ковраєць у р. Супій (бас. Дніпра), за 19 км від райцентру. Площа 3,6 км². Насел. 851 особа (2001), переважно українці. Засн. у 1-й чв. 18 ст. переяслав. полковником С. Томарою. 1731 тут нараховувалося 35 дворів. 1754–59 у К. мешкав видат. філософ-просвітитель, поет і музикант Г. Сковорода, який навчав сина С. Томари — Василя. Тут він написав низку віршів до зб. «Сад божественних пісень», заклав основу своїх філос. і пед. систем. 1874 відкрито земську початк. школу. У 19 — 1-й чв. 20 ст. — у складі Полтав. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло бл. 300 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 1932 — у складі Київ., від 1937 — Полтав., від 1954 — Черкас. обл. Під час нім.-фашист. окупації (вересень 1941 — вересень 1943) розстріляно 26 односельців, значну кількість молоді вивезено на примус. роботи до Німеччини. На фронтах 2-ї світової війни воювало 532 ковраяни, з них 275 загинуло. На поч. 1920-х рр. проживало бл. 2,5 тис., на поч. 1970-х рр. — 2,7 тис. осіб. Нині у К. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа–дитсадок», Будинок культури, фельдшер.-акушер. пункт. Є місц. значення пам’ятка садово-парк. мистецтва ім. Г. Сковороди (пл. 14,3 га). На тер. колиш. маєтку Томари зберігся погріб серед. 18 ст. Встановлено погруддя Г. Сковороди, пам’ятний знак жертвам голодомору 1932–33 та обеліск Слави на честь воїнів-односельців, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — письменник, театр. діяч О. Василенко та Герой Радянського Союзу В. Педько.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю