Коврай

Визначення і загальна характеристика

КОВРА́Й — село Золотоніського ра­йону Черкаської області. Знаходиться побл. місця впаді­н­ня р. Ковраєць у р. Супій (бас. Дніпра), за 19 км від райцентру. Площа 3,6 км². Насел. 851 особа (2001), пере­важно українці. Засн. у 1-й чв. 18 ст. пере­яслав. полковником С. Томарою. 1731 тут нараховувалося 35 дворів. 1754–59 у К. мешкав видат. філософ-просвітитель, поет і музикант Г. Сковорода, який на­вчав сина С. Томари — Василя. Тут він написав низку віршів до зб. «Сад божествен­них пісень», заклав основу своїх філос. і пед. систем. 1874 від­крито земську початк. школу. У 19 — 1-й чв. 20 ст. — у складі Полтав. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло бл. 300 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від 1932 — у складі Київ., від 1937 — Полтав., від 1954 — Черкас. обл. Під час нім.-фашист. окупації (вересень 1941 — вересень 1943) роз­стріляно 26 односельців, значну кількість молоді вивезено на примус. роботи до Німеч­чини. На фронтах 2-ї світової війни воювало 532 ковраяни, з них 275 загинуло. На поч. 1920-х рр. проживало бл. 2,5 тис., на поч. 1970-х рр. — 2,7 тис. осіб. Нині у К. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа–дитсадок», Будинок культури, фельдшер.-акушер. пункт. Є місц. значе­н­ня памʼятка садово-парк. мистецтва ім. Г. Сковороди (пл. 14,3 га). На тер. колиш. маєтку Томари зберігся погріб серед. 18 ст. Встановлено погру­д­дя Г. Сковороди, памʼятний знак жертвам голодомору 1932–33 та обеліск Слави на честь воїнів-односельців, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — письмен­ник, театр. діяч О. Василенко та Герой Радянського Союзу В. Педько.

Літ.: Стадниченко В. Іду за Сковородою. К., 2002; Голиш Г., Голиш Л., Пономаренко М. Подорож Златокраєм. Чк., 2008.

В. М. Чорновол

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю