ВАСИЛÉНКО Оно­прій Омелянович (крипт. і псевд.: О. В., А. Вар-ъ, Охрім Варнак, О. Васюта; 15(27). 06. 1861, с. Коврай, нині Золотоніс. р-ну Черкас. обл. — 20. 12. 1921, м. Золотоноша, нині Черкас. обл.) — письмен­ник, театральний діяч. Закін. сільс. церк.-приход. школу, за­ймався самоосвітою. Пере­бував на військ. службі в Полтаві, С.-Петербурзі, Севастополі, Варшаві, Брест-Литовську (нині м. Брест, Білорусь). Учасник рев. руху 1905, був під поліцій. на­глядом. У львів. ж. «Зоря» опублікував свій перший вірш «На той світ (На вічну памʼять Т. Шевченкові)» (1891), матеріали на театр. теми, зокрема «Кружок любителів українського театру в Севастополі» (1892), «Деркачева трупа в Севастополі» (1893). В оповідан­ні «Мусій Криниця, або Правда кривду пере­важить» (Св., 1893) показав прагне­н­ня селян до освіти; в оповідан­ні «З принципа» (1901) — життя солдат у цар. армії; у подорож. нотатках «Від Севастополя до Золотоноші» (1892) — сумну картину укр. села. У Брест-Литовську із солдат і офіцерів організував хор та укр. театр. трупу (1906). Під­готував ви­стави за пʼєсами «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, за творами М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого. У деяких спектаклях грав гол. ролі. Ви­ступав із декламацією віршів Т. Шевченка, Є. Гребінки, Л. Глібова. Організовував шевченків. ювілеї у С.-Петербурзі, Сімферополі, Бресті. 1920–21 був спів­роб. золотоніс. г. «Вісті». Ініціатор створе­н­ня аматор. театр. гуртків на Черкащині.