Ковтун Валерій Петрович

Визначення і загальна характеристика

КО́ВТУН Валерій Петрович (22. 10. 1944, м. Ясинувата Сталін., нині Донец. обл. — 03. 02. 2005, Київ) — артист балету, балет­мейстер, педагог. Чоловік Т. Таякіної. Доц. (1997). Народний артист СРСР (1978). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1986). Премія ім. В. Ніжинського Франц. академії танцю (1977). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Лауреат між­нар. конкурсів арт. балету у м. Варна (Болгарія, 1970, 3-я премія) та Москві (2-а премія), 10-го Всесвіт. фестивалю молоді та студентів у Берліні (обидва — 1973). Закін. Київ. хореогр. училище (1965; кл. І. Булатової), Держ. ін­ститут театр. мистецтва (Москва, 1982; курс Р. Захарова). 1965–68 — соліст балету Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка; 1968–85 — соліст балету, 1985–87 — гол. балет­мейстер Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка; 1988–89 — балет­мейстер Київконцерту; 1989–98 — гол. балет­мейстер Київ. театру класич. балету, 1998–2005 — Київ. муніцип. театру опери і балету для дітей та юнацтва, водночас 1994–2004 — гол. балет­мейстер і педагог трупи «Ballet International de Ochi» («Між­нар. балет Очі», м. Наґоя, Японія). За сумісн. 1983–86, 1992–2003 — завідувач кафедри хорео­графії та пластич. вихова­н­ня Київ. ін­ституту театр. мистецтва. Танець К. від­значався над­звич. легкістю та віртуозністю, що не знала тех. пере­шкод, стиліст. чистотою, аристократ. благородством, поетичністю. Його романт. герої захоплювали пристрасністю, глибиною і драматизмом почут­тів. Був май­стром дует. танцю. В основі балет­мейстер. робіт К. — класич. танець. Його по­становки від­значалися мас­штабністю, яскравою образністю та поліфонічністю хореогр. мисле­н­ня. У Київ. театрі опери та балету ім. Т. Шевченка здійснив по­становки балетів «Спляча красуня» (1980), «Лускунчик» (1986; 1991 — у Серб. опері, м. Нови Сад та Худож.-спорт. ансамблі «Балет на льоду», Київ; 1992 — у Київ. театрі класич. балету, 2003 — Словен. опері, м. Марибор), «Лебедине озеро» (1987; 1989 — у Київ. театрі класич. балету, 1992 — Серб., 1997 — Словен. операх, 2001 — Київ. муз. театрі для дітей та юнацтва) П. Чайковського, «Баядерка» Л. Мінкуса (1985; 1995 — у Румун. (Бухарест), 2003 — Словен. операх), «Лілея» К. Данькевича (2003); у Київ. театрі класич. балету — «Жізель» А. Адана (1990; 1994 — у «Між­нар. балеті Очі», 1999 — Словен. опері, 2000 — Київ. муз. театрі для дітей та юнацтва), «Біла сюїта» (1990), «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського (1990; 1999 — у Словен. опері), «Болеро» М. Равеля (1992); у «Між­нар. балеті Очі» — «Коп­пелія» Л. Деліба (1994), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1995, 2001), «Корсар» А. Адана (1997), «Сомнамбула» на музику П. Чайковського (2004, також у Київ. муз. театрі для дітей та юнацтва), «Паризькі веселощі» на музику Ж. Оф­фенбаха (2004); у Київ. муз. театрі для дітей та юнацтва — «Бал у Штраус­са» на музику Й. Штраус­са, «Свято в Севільї» на музику Ж. Мас­сне (обидві — 2000), «Петрик і Вовк» (1999), «Ромео і Джульєт­та» (2002), «Попелюшка» (2004) на музику С. Прокофʼєва. Гастролював у багатьох країнах світу, зокрема в Португалії, Канаді, Франції, Італії, Іспанії, Німеч­чині, Данії, Швейцарії, Бельгії, Японії, Індії, Єгипті. Серед учнів — Т. Білецька, М. Білоцерківський, С. Бондур, К. Віновой, О. Горбач, Я. Гладких, Т. Голякова, І. Гордійчук, І. Дворовенко, Г. Жало, Є. Кайгородов, Д. Клявін, Д. Матвієнко, О. Філіпʼєва.

Партії: Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського), Дон Жуан («Камін­ний господар» В. Губаренка), Паріс («Лілея» К. Данькевича), Дафніс («Дафніс і Хлоя» М. Равеля), Зиґфрід, Дезіре, Принц («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Базіль («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Альберт («Жізель» А. Адана), Ромео, Принц («Ромео і Джульєт­та», «Попелюшка» С. Прокофʼєва), Красс, Гармодій («Спартак» А. Хачатуряна), Ферхад («Легенда про любов» А. Мелікова), Джеймс («Сильфіда» Г. Левенсгольда), Вронський («Анна Кареніна» Р. Щедріна).

Літ.: Коробчак Л. Народжений для балету // КіЖ. 1978, 26 лют.; Суярко Т. Париж аплодує киянам // Україна. 1978. № 3; Марьяновская Т. Великолепный дуэт // Сов. культура. 1983, 26 марта; Федоренко Е. Продолжение поисков // Сов. балет. 1983. № 5; Воеводин Л. Гармония диалога // Там само. 1986. № 5; Зубарева Н. «Если бы нас только ценили…» // ЗН. 1996, 29 июня; Цымбал Г. Валерий Ковтун: «Еще столько не сделано, что всей моей жизни не хватит» // Сегодня. 2003, 11 нояб.; Дорошенко І. Стають класикою нашого балету // Театр.-концерт. Київ. 2004. № 4; Поліщук Т. «Лілея» для Валерія Ковтуна // День. 2004, 21 жовт.; Цымбал Г. Аристократ клас­сического балета // Киев. ведомости. 2005, 10 фев.; Дыченко И. Последний взлет // Столич. новости. 2005, 15–21 фев.

І. В. Цебенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю