НЕМОЛО́ВСЬКИЙ Пилип Ірине­йович (псевд. і крипт.: Ф. Н., Ів. Нем, Нем-ський Ф., Немко Ів., Немо Ф.; 1857 — ?) — публіцист, видавець, лікар, гро­мадський діяч. Батько Міністра військ. справ в уряді УНР В. Голубовича — І. Немоловського. Закін. Житомир. гімназію (1877), мед. факультет Університету св. Володими­ра у Києві (1885). У студент. роки входив до драгоманів. політ. гуртка. Працював земс. лікарем (1886–1903), зав. б-ки Нар. дому (м-ко Єдинці, нині місто, Молдова), зав. лікар.-санітар. бюро Волин. губ. земс. управи (1914–19), завідувач від­ділу пасічництва й шовківництва Наркомзему (1919). Видавав для се­лян місячник «Хата» (1906, м. Хотин, нині Чернів. обл.; опубліковано лише два числа); у ж. «Рідний край» на­друковано дис­кусію про європ. пита­н­ня «Одповідь» (1909, ч. 4), «Лист до редакції» (ч. 7), ст. «На памʼять Б. Грінченка» (ч. 46); спів­працював також із ж. «Рілля» (1911), г. «Рада» (1914). Н. — ред. і видавець ж. «Наша кооперація» (ч. 12–22), а також автор статей у ньому (1913–14). У часописі «Світова зірниця» вміщено пові­домле­н­ня про ви­да­н­ня його кн. «Бджільництво» (з малюнками), на яку поділ. від­діл товариства «Просвіта» 1906 оголосив перед­плату. Приятелював із родиною Косачів, лікував Лесю Українку. Брав участь у від­крит­ті па­мʼятника І. Котляревському в Полтаві; не­зважаючи на уряд. заборону, виголосив промову українською мовою.