Носик Олег Іванович
Визначення і загальна характеристика
НО́СИК Олег Іванович (12. 03. 1926, Запоріжжя — 21. 09. 1996, там само) — композитор, педагог. Член СКУ (1963). Закін. Держ. муз.-пед. інститут ім. Гнесіних (Москва, 1959; музикознав. ф-т, кл. Г. Літинського; композитор. ф-т, кл. В. Крюкова). Відтоді — викладач муз. училища, водночас звукореж. і муз. ред. студії телебачення у Дніпропетровську (нині Дніпро); 1961–96 — викладач Запоріз. муз. училища.
Тв.: для симф. оркестру — Увертюра на 3 укр. нар. теми (1959); для струн. оркестру — Симфонієта (1972); для скрипки та фортепіано — Варіації на теми українські народні пісні «Зоре моя вечірняя» (1959); камерно-інструм. — 2 струн. квартети (1959, 1962); для фортепіано — Вальс (1960), Марш (1971); вокал.-хор. — кантата «Наша весна» (1961, сл. М. Рильського), хори «Сибір» (1971, сл. Т. Нещерет), «Червона калина» (1976, сл. Т. Шевченка), романси на сл. В. Сосюри, О. Пушкіна, С. Єсеніна, С. Овчаренка та ін., пісні для дітей.
І. А. Комарова
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — Увертюра на 3 укр. нар. теми (1959); для струн. оркестру — Симфонієта (1972); для скрипки та фортепіано — Варіації на теми українські народні пісні «Зоре моя вечірняя» (1959); камерно-інструм. — 2 струн. квартети (1959, 1962); для фортепіано — Вальс (1960), Марш (1971); вокал.-хор. — кантата «Наша весна» (1961, сл. М. Рильського), хори «Сибір» (1971, сл. Т. Нещерет), «Червона калина» (1976, сл. Т. Шевченка), романси на сл. В. Сосюри, О. Пушкіна, С. Єсеніна, С. Овчаренка та ін., пісні для дітей.
Завантажити статтю
Людина 
