НІКІ́ТІН Павло Іванович (07. 01. 1916, с. Рубліно, нині Тульс. обл., РФ — 15. 07. 1996, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі будівельної механіки та про­блем міцності ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1960), професор (1962), член-кореспондент НАНУ (1982). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1969). Премія ім. М. Янгеля АН УРСР (1977). Закін. Тульс. мех. ін­ститут (1946). Працював теплотехніком-машиністом на Моск.-Курській залізниці (1936–37); май­стром, кон­структором на заводі № 66 (м. Златоуст Челябін. обл., РФ, 1941–45); ст. інж., нач. групи в НДІ № 88 (м. Калінін­град, нині Корольов Моск. обл., 1946–51). Від 1951 — нач. сектору міцності у від­ділі гол. кон­структора на заводі п/с 586, потім — у КБ «Пів­ден­не» (Дні­пропетровськ): нач. однойм. сектору та від­ділу (1954–61), нач. комплексу динаміки і міцності ракет. кон­струкцій (1962–89), радник ген. кон­структора (1989–91). Від 1952 за сумісництвом викладав на каф. теорії пружності та аеродинаміки, потім на каф. проектува­н­ня і кон­струкцій Дні­проп. університету. Читав на фіз.-тех. факультеті курс «Міцність ракетних кон­струкцій», брав участь в організації напряму — проектува­н­ня і кон­струкції літал. апаратів. Наукові дослідже­н­ня: забезпече­н­ня міцності ракет і косміч. техніки; виріше­н­ня про­блем створе­н­ня апаратів мін. ваги і високої надійності з рац. динаміч. характеристиками. Осн. наук. праці закритого характеру. Роз­робляв нові методи роз­рахунку міцності і методів міцніс. та динаміч. ви­пробувань елементів ракетно-косміч. техніки. Під його керівництвом створ. екс­перим. базу і засоби ви­пробувань для від­працюва­н­ня міцності, віброміцності виробів ракетно-косміч. техніки, а також пере­вірки функціонал. придатності. Керував від­працюва­н­ням динаміки, міцності та віброміцності бо­йових і косміч. ракет, створ. у КБ «Пів­ден­не».