Одеська національна музична академія ім. А. Нежданової

ОДЕ́СЬКА НАЦІОНА́ЛЬНА МУЗИ́ЧНА АКАДЕ́МІЯ ім. А. Нежданової Засновано 1913 як Одеську консерваторію на базі музичного училища Одеського відділення РМТ (див. Музичні відділення Імператорського Російського музичного товариства в Україні) з ініціативи видатного польського композитора, диригента та педагога В. Малішевського (1913–21 — ректор). 1923 розділено на муз. інститут і муз. технікум, від 1925 — муз.-драм. інститут (від 1927 — ім. Л. ван Бетговена) з 2-ма ф-тами (муз. і театр.). 1934 театр. факультет відокремився від інституту і ВНЗу повернуто статус консерваторії. Від 1950 — ім. А. Нежданової. Від 2002 — Одес. держ. муз. академія ім. А. Нежданової. Від 2012 — національна. Здійснює підготовку фахівців за спеціальностями «музичне мистецтво» та «культурологія». У структурі — фортепіанно-теор. та вокал. факультети (кафедри: спец. фортепіано; заг. та спеціаліз. фортепіано; камер. ансамблю; концертмейстерства; теорії музики та композиції; історії музики та муз. етнографії; сольного співу; опер. підготовки), оркестр.-диригент. факультет (кафедри: хор. диригування; оркестр. духових та удар. інструментів; оркестр. струн. інструментів та оперно-симф. диригування), факультет заоч. та магістер. підготовки, а також заг.-вузів. кафедри (іноз. мов, філософії та гуманітар. наук), 2 відділи (аспірантури та докторантури; по роботі з іноз. студентами). Викладац. склад: 45 проф., 81 доцент, з них 19 д-рів н., 96 канд. мистецтвознавства. Навч. бл. 900 студентів. Щорічно студенти та викл. презентують велику кількість концерт. програм, стають переможцями міжнар. та всеукр. конкурсів. Заклад славетний іменами викл., серед яких — К. Пігров, Д. Загрецький (обидва — хор. диригування), М. Вілінський, К. Данькевич (1944–51 — ректор), С. Орфеєв (1951–62 — ректор; усі — композиція), Й. Прибік, В. Шандровський (обидва — диригування), Б. Рейнгбальд, Є. Ваулін, М. Рибицька, Т. Ріхтер, П. Муляр (усі — фортепіано), В. Бондарчук (валторна), Ф. Ступка (скрипка), В. Селявін, Ю. Рейдер, І. Райченко-Скуфаті, Н. Бартош-Седенко, Н. Войцеховська, А. Дуда, О. Стаховська, О. Оганезова-Григоренко, Т. Буркацька, В. Навротський (усі — вокал), І. Єргієв (баян), О. Олійник (домра), З. Буркацький (кларнет), Р. Козак, В. Власов (обидва — нар. інструменти), О. Самойленко, С. Осадча, Г. Завгородня, О. Маркова, О. Сокол (2000–18 — ректор; усі — музикознавство). Серед випускників — всесвітньо відомі музиканти-виконавці Е. Гілельс, Д. Ойстрах, Я. Зак, Б. Руденко, Т. Ґольдфарб, Р. Сергієнко, Р. Файн, Д. Загрецький, Г. Олійниченко, М. Гришко, М. Огренич (1984–2000 — ректор), І. Пономаренко, О. Каверзнєва, С. Снітковський, кер. хор. колективів А. Авдієвський, Г. Ліознов, В. Газинський, Є. Кухарець, А. Мархлевський, Є. Дущенко, П. Горохов, композитори К. Данькевич, Ю. Знатоков, О. Красотов та ін. Видає зб. наук. праць «Музичне мистецтво і культура» (від 1997), г. «Музыкальный вестник» (від 2003). В Академії регулярно проводять міжнар. та всеукр. наук.-творчі конф., зокрема «Явище школи в муз. виконавстві та музикознавстві: історія та сучасність», «Захід–Схід: культура і мистецтво», «Захід–Схід: культура та сучасність», «Трансформація муз. освіти і культури: традиція та сучасність», «Одес. хор. школа: традиції та новації», молодіжну конф. «Дні науки»; щоріч. міжнар. музикознав. семінар «Музикознавче слово в інформаційному контенті (пост)сучасності». Є навч. корпус, бібліотека (див. Бібліотека Одеської державної музичної академії ім. А. Нежданової), читал. зал, концертні зали, навч. лаб., спорт. зал, гуртожиток тощо. Від 2018 ректор — О. Олійник.

Літ.: Одесская консерватория: Славные имена, новые страницы. 1998; Одеській державній музичній академії імені А. В. Нежданової — 90. 2003; Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової: 100 років. 2013 (усі — Одеса).

О. М. Хіль

Розмір шрифту

Одеська національна музична академія ім. А. Нежданової

Рекомендована література

Інформація про статтю

Схожі статті