Одеська національна музична академія ім. А. Нежданової

Визначення і загальна характеристика

ОДЕ́СЬКА НАЦІОНА́ЛЬНА МУЗИ́ЧНА АКАДЕ́МІЯ ім. А. Неж­данової Засновано 1913 як Одеську консерваторію на базі музичного училища Одеського від­діле­н­ня РМТ (див. Музичні від­діле­н­ня Імператорського Російського музичного товариства в Україні) з ініціативи видатного польського композитора, диригента та педагога В. Малішевського (1913–21 — ректор). 1923 роз­ділено на муз. ін­ститут і муз. технікум, від 1925 — муз.-драм. ін­ститут (від 1927 — ім. Л. ван Бетговена) з 2-ма ф-тами (муз. і театр.). 1934 театр. факультет від­окремився від ін­ституту і ВНЗу повернуто статус консерваторії. Від 1950 — ім. А. Неж­данової. Від 2002 — Одес. держ. муз. академія ім. А. Неж­данової. Від 2012 — національна. Здійснює під­готовку фахівців за спеціальностями «музичне мистецтво» та «культурологія». У структурі — фортепіан­но-теор. та вокал. факультети (кафедри: спец. фортепіано; заг. та спеціаліз. фортепіано; камер. ансамблю; концерт­мейстерства; теорії музики та композиції; історії музики та муз. етно­графії; сольного співу; опер. під­готовки), оркестр.-диригент. факультет (кафедри: хор. диригува­н­ня; оркестр. духових та удар. інструментів; оркестр. струн. інструментів та оперно-симф. диригува­н­ня), факультет заоч. та магістер. під­готовки, а також заг.-вузів. кафедри (іноз. мов, філософії та гуманітар. наук), 2 від­діли (аспірантури та докторантури; по роботі з іноз. студентами). Викладац. склад: 45 проф., 81 доцент, з них 19 д-рів н., 96 канд. мистецтво­знавства. Навч. бл. 900 студентів. Щорічно студенти та викл. презентують велику кількість концерт. про­грам, стають пере­можцями між­нар. та всеукр. конкурсів. Заклад славетний іменами викл., серед яких — К. Пігров, Д. За­грецький (обидва — хор. диригува­н­ня), М. Вілінський, К. Данькевич (1944–51 — ректор), С. Орфеєв (1951–62 — ректор; усі — композиція), Й. Прибік, В. Шандровський (обидва — диригува­н­ня), Б. Рейнгбальд, Є. Ваулін, М. Рибицька, Т. Ріхтер, П. Муляр (усі — фортепіано), В. Бондарчук (валторна), Ф. Ступка (скрипка), В. Селявін, Ю. Рейдер, І. Райченко-Скуфаті, Н. Бартош-Седенко, Н. Войцеховська, А. Дуда, О. Стаховська, О. Оганезова-Григоренко, Т. Буркацька, В. Навротський (усі — вокал), І. Єргієв (баян), О. Олійник (домра), З. Буркацький (кларнет), Р. Козак, В. Власов (обидва — нар. інструменти), О. Самойленко, С. Осадча, Г. Зав­городня, О. Маркова, О. Сокол (2000–18 — ректор; усі — музико­­знавство). Серед випускників — всесвітньо ві­домі музиканти-виконавці Е. Гілельс, Д. Ой­страх, Я. Зак, Б. Руденко, Т. Ґольдфарб, Р. Сергієнко, Р. Файн, Д. За­грецький, Г. Олійниченко, М. Гришко, М. Огренич (1984–2000 — ректор), І. Пономаренко, О. Каверзнєва, С. Снітковський, кер. хор. колективів А. Авдієвський, Г. Ліознов, В. Газинський, Є. Кухарець, А. Мархлевський, Є. Дущенко, П. Горохов, композитори К. Данькевич, Ю. Знатоков, О. Красотов та ін. Видає зб. наук. праць «Музичне мистецтво і культура» (від 1997), г. «Музыкаль­ный вестник» (від 2003). В Академії регулярно проводять між­нар. та всеукр. наук.-творчі конф., зокрема «Явище школи в муз. виконавстві та музико­знавстві: історія та сучасність», «Захід–­Схід: культура і мистецтво», «Захід–­Схід: культура та сучасність», «Транс­формація муз. освіти і культури: традиція та сучасність», «Одес. хор. школа: традиції та новації», молодіжну конф. «Дні науки»; щоріч. між­нар. музико­знав. семінар «Музико­знавче слово в інформаційному контенті (пост)сучасності». Є навч. корпус, бібліотека (див. Біб­ліотека Одеської державної музичної академії ім. А. Неж­данової), читал. зал, концертні зали, навч. лаб., спорт. зал, гуртожиток тощо. Від 2018 ректор — О. Олійник.

Літ.: Одес­ская консерватория: Слав­ные имена, новые страницы. 1998; Одесь­кій державній музичній академії імені А. В. Неж­данової — 90. 2003; Одеська національна музична академія ім. А. В. Неж­данової: 100 років. 2013 (усі — Одеса).

О. М. Хіль

Завантажити статтю