Одрина Дмитро Антонович
ОДРИ́НА Дмитро Антонович (1892, с. Телешівка Васильків. пов. Київ. губ., нині Білоцерк. р-ну Київ. обл. — 16. 11. 1919, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) — лікар, громадсько-політичний діяч. Закін. Київ. фельдшер. школу (1909), мед. факультет Університету св. Володимира в Києві (1916). Під час. навч. в університеті очолив Укр. студент. громаду, був одним з організаторів і кер. УПСР. Під час 1-ї світової війни — лікар сан. поїзда, брав участь в організації перших сан. пунктів в Армії УНР. У період становлення УНР працював у секретаріаті УЦР, був пом. з військ.-сан. справ ген. секр. військ. справ. Від жовтня 1917 — нач. Ген. військ. мед.-сан. управи. За Гетьманату — зав. сан. відділу Київ. губерн. земської управи. Був заарешт., згодом взяв участь у протигетьман. повстанні. Від 9 січня 1919 — Міністр нар. здоров’я та опікування і заступник голови Ради Нар. Міністрів УНР. Восени 1919 керував заходами з ліквідації епідемії висип. тифу на Поділлі, під час якої захворів і помер.
Рекомендована література
- Бойчак М. П. Дмитро Одрина — перший начальник військово-медичної служби Української армії і міністр народного здоров’я та опікування УНР // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003 № 1;
- Ціборовський О. М. На варті здоров’я: Історія становлення соц. медицини і охорони громадського здоров’я в Україні. К., 2010;
- Медицина в Україні: Біобібліогр. слов. Вип. 2. Друга пол. XIX — поч. XX ст. К., 2012.
Завантажити статтю
Людина 
