ОДРИ́НА Дмитро Антонович (1892, с. Телешівка Васильків. пов. Київ. губ., нині Білоцерк. р-ну Київ. обл. — 16. 11. 1919, м. Камʼянець-По­дільський, нині Хмельн. обл.) — лікар, громадсько-політичний діяч. Закін. Київ. фельдшер. школу (1909), мед. факультет Університету св. Володимира в Києві (1916). Під час. навч. в університеті очолив Укр. студент. громаду, був одним з організаторів і кер. УПСР. Під час 1-ї світової вій­ни — лікар сан. по­їзда, брав участь в організації перших сан. пунктів в Армії УНР. У період становле­н­ня УНР працював у секретаріаті УЦР, був пом. з військ.-сан. справ ген. секр. військ. справ. Від жовтня 1917 — нач. Ген. військ. мед.-сан. управи. За Геть­манату — зав. сан. від­ділу Київ. губерн. земсь­кої управи. Був заарешт., згодом взяв участь у протигеть­ман. пов­­стан­ні. Від 9 січня 1919 — Міністр нар. здоровʼя та опікува­н­ня і за­ступник голови Ради Нар. Міністрів УНР. Восени 1919 керував заходами з ліквідації епідемії висип. тифу на Поділ­лі, під час якої захворів і помер.