Овсійко Микола Сергійович
ОВСІ́ЙКО Микола Сергійович (22. 08. 1954, с. Більмачівка Ічнян., нині Прилуц. р-ну Черніг. обл.) — живописець. Заслужений художник України (2018). Член НСХУ (1993). Закін. Одес. театр. худож.-тех. училище (1973; викл. Л. Альшиць, В. Бабиніна). Працював оформлювачем в Одес. торг. рекламі, на худож.-оформлюв. комбінаті (1973–89). Від 1975 — на творчій роботі. Осн. жанри — пейзаж і натюрморт із поет.-сюжет. підтекстами й оригін. живопис. рішенням. Учасник обл., всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1975. Персон. — у Берліні (1994), Одесі (1997, 1999, 2000, 2006, 2010, 2012, 2018, 2021), Дніпропетровську (нині Дніпро, 2011), м. Южне Одес. обл. (2013). Деякі твори зберігаються в Музеї сучас. мистецтва Одеси, Музеї сучас. укр. мистецтва Корсаків (Луцьк), Одес. худож. та літ. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Забуте» (1994), «Коли ми були маленькими» (1995), «Згадка про минуле літо», «Марення» (обидва — 1997), «Квіти для коханої» (1998), «Гарбузовий місяць», «Зображення» (обидва — 1999), «Калина» (2000), «Метелик» (2001), «Срібний день», «Світанок» (обидва — 2003), «Оркестр», «Між небом та землею» (обидва — 2007), «Перший сніг» (2009), «Тихе життя» (2010), «Колесо», «На білому світі» (обидва — 2014), «Бурхливе море» (2015), «Криниця тітки Оксені» (2017), «Після шторму» (2018), «Передчуття осені» (2019), «Конвалія» (2020), «Роди, Боже, жито на новеє літо» (2021).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 
