ОВЧИ́Н­НИКОВ Василь Федорович (12(25). 12. 1907, c. Камʼянське, нині місто Дні­проп. обл. — 05. 04. 1978, Київ) — живописець, графік, художник-монументаліст. Чоловік Р. Марголіної, батько О. Овчин­никової. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Член СХУ (1938). Закін. Київський художній ін­ститут (1932; викл. О. Богомазов, В. Пальмов, М. Рокицький). Працював на виробництві у Камʼянсь­кому (1923–28); дир. Музею сх. та зх. мистецтва (Київ, 1936–41, 1946–78). Улітку 1941, з початком воєн. дій на тер. СРСР, організував евакуацію найцін­нішої частини музей. зі­бра­н­ня до Уфи (Башкорто­стан, РФ). Під час 2-ї світової вій­ни працював у жанрі агітплаката, роз­писував бронепо­їзди. Упродовж 1942–43 створив графіч. агітац. цикл «Серпневі ночі» (33 аркуші), брав участь у фронт. ви­ставці «Героїчний Сталін­град» (червень 1943). Учасник респ. мистецьких ви­ставок від 1932. Персон. — у Києві (1958, 1961), а також Запоріж­жі, Дні­продзержинську (нині Камʼянське). Працював у галузях монум., станк. живопису, графіки та мозаїки. Роботи зберігаються у Нац. музеї мистецтв ім. Б. та В. Ханенків, ЦДАМЛМ (обидва — Київ), Вінн. та Одес. ХМ, Музеї історії м. Ка­мʼянське.