Марголіна Раїса Гаврилівна
Визначення і загальна характеристика
МАРГО́ЛІНА Раїса Гаврилівна (03(16). 06. 1909, м. Єлисаветград, нині Кропивницький — 27. 10. 2008, Київ) — художниця театру. Дружина Василя, мати Олени Овчинникових. Член НСХУ (1940). Закін. Київський художній інститут (1932; викл. М. Епштейн, К. Єлева, М. Тряскін). Працювала у Києві: 1928 — художник-постановник навч. театру Інституту театр. мистецтва; 1932–35 — художник ТЮГу на Липках (декорації до вистави «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого, 1932); водночас від 1932 — у театрі ляльок: 1936–72 — гол. художник; 1935–41 — художник театру ляльок Палацу піонерів; 1941–45 — Свердлов. обл. театру ляльок у Томську (РФ). Створила ескізи костюмів і ляльок до вистав: «Кицьчин дім» С. Маршака (1939), «За щучим велінням» Є. Тараховської, «Хлопчиш-Кибальчиш» за А. Гайдаром (обидві — 1949), «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем (1951), «Скриня казок» за нар. казками (1952), «Чортів млин» (1953), «Снігова королева» (1956) та «Божественна комедія» (1964) І. Штока, «Іванко-Перебендя» Я. Сербіна (1954), «Де ця вулиця, де цей дім…» В. Диховичного, М. Слободського (1955; срібна медаль за ляльку «Диригент» на Міжнар. виставці в Брюсселі, 1968), «Буратіно» за Л. Толстим, «Казка про Попа та його робітника Байду» за О. Пушкіним (обидві — 1956), «Концерт» за А. Чеховим, «Казка про загублений час» Є. Шварца (обидві — 1962), «Пригоди Барвінка» Б. Чалого (1967), «Пригоди Піфа» Є. Жуковської та М. Астрахан (1968), «Слоненя» за Р.-Д. Кіплінґом (1969), «Перебендя» за творами Т. Шевченка, «Тигреня Петрик» Г. Янушевської, Я. Вільковського (обидві — 1970; усі — Київ. театр ляльок); «Комедія помилок» В. Шекспіра (1959, Київ. рос. драм. театр ім. Лесі Українки). Учасниця респ., всесоюз. і міжнародних художніх виставок від 1947. Створювала переважно рукавичні, а також ляльки на паличках і механічні; використовувала образ ляльки-петрушки, ширму-балаган, ширму з лози. Ескізи сценографії та ляльки зберігаються у МТМК України (Київ), Музеї театру С. Образцова (Москва).