Кодра

Визначення і загальна характеристика

КО́ДРА — селище міського типу Макарівського ра­йону Київської області. Знаходиться на р. Кодра (притока Тетерева, бас. Дніпра), за 85 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за 15 км від залізнич. ст. Тетерів. Площа 2,8 км². Насел. 1750 осіб (2001, складає 87,9 % до 1989), пере­важно українці (60 %) та поляки. На тер. сучас. К. зна­йдено знаря­д­дя праці доби пізнього неоліту та бронзи, зокрема камʼяні рубила, скребла, сокири. Назва смт походить від дрімучих сосн. борів, які були в цій місцевості у давнину. Ліси та землі по Тетереву належали православ. духовенству Києво-Печер. лаври, згодом — уніат. священ­нослужителям. У 14–16 ст. тут зʼявилися польс. поселенці. У списках Київ. і Радомишл. пов. Л. Похилевича за­значено, що ця тер. належала князю Голицину, який продав її графу Браницькому. За 3 км на Пн. від сучас. К. були граф. тварин. приміще­н­ня. Історія К. роз­починається у 1860-х рр., коли на тер. ниніш. кутка Ринва оселилися до­глядачі худоби. 1875 землі (5807 десятин) навколо К. і с. Забуя­н­ня (нині Макарів. р-ну) у Браницьких купив С. Єремєєв. У 1880-х рр. їх при­дбали торговці Г. Слуцький і Брохман. Вони побудували у К. склозавод, на якому виготовляли склянки, вази, графини тощо. 1916 споруджено ще один склозавод. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 1938 — смт. Від 19 серпня 1941 до 10 листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Побл. смт базувалися партизан. зʼ­єд­на­н­ня С. Ковпака та М. Наумова. У березні 1943 у К. та побл. неї від­бувся бій партизан. зʼ­єд­на­н­ня С. Ковпака з гітлерівцями. 24 квітня 1943 фашисти дощенту спалили село. 1959 мешкало бл. 2,2 тис., 1970 — 2,1 тис., 1979 — 2,1 тис., 1989 — 2 тис., 1999 — 1,9 тис., 2010 — 1696 осіб. До 2000 працював Кодрян. завод мед. скла. Нині функціонують 12 під­приємств із пере­робле­н­ня деревини, лісництво. У К. — навч.-виховне обʼ­єдн. заг.-осв. школа-дитсадок; Будинок культури, б-ка, шкіл. музей бо­йової слави, філія Макарів. муз. школи; амбулаторія сімей. медицини. Реліг. громади: УПЦ КП, євангел. християн-баптистів. Серед видат. уродженців — майстер худож. скла П. Семененко.

Н. Ф. Драпей

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю