ОМЕ́ЛЬЧЕНКО Василь Михайлович (30. 12. 1931, с. Беєве Липоводолин., нині Ромен. р-ну Сум. обл.) — прозаїк, публіцист. Брат М. Омельченка. Член НСПУ (1966). Після закінче­н­ня Харків. гід­ро­метеорол. технікуму працював гідрологом у тайзі, на гірських річках — про це й перші книги, потім — журналістом. Мешкає в Харкові. Друкуватися почав 1956. Пише російською мовою. Воєн. дитинству присвятив повість «Вдали от фронта» (Х., 1967) та зб. оповідань «Лимон­ные дольки» (Фрунзе, 1986). Для дітей опублікував кн. «Сережа и Василиса Прекрасная» (1976), «На речке орлиной» (1980), «Крылья обретают в небе» (1983; усі — Київ). Автор кн. нарисів і докум. повістей — «Иван Мусиенко» (1964), «Мария Мацегорова» (1965), «Гигант в степи» (1966), «Доброе имя» (1978), «Крепкий сплав» (1979), «Земли своей солдат» (1984), «Поле надежды» (1986; усі — Харків), «Степная магистраль» (1978), «Накануне праздника» (1984; обидві — Київ); романів — «Еще есть время» (1971), «Талица» (1982; обидва — Харків), «Ради этого дня» (1981), «Только б не было войны» (1987; обидва — Київ). Низку творів О. на­друк. у ж. «Радуга», «Березіль».