Омельченко Василь Михайлович
ОМЕ́ЛЬЧЕНКО Василь Михайлович (30. 12. 1931, с. Беєве Липоводолин., нині Ромен. р-ну Сум. обл.) — прозаїк, публіцист. Брат М. Омельченка. Член НСПУ (1966). Після закінчення Харків. гідрометеорол. технікуму працював гідрологом у тайзі, на гірських річках — про це й перші книги, потім — журналістом. Мешкає в Харкові. Друкуватися почав 1956. Пише російською мовою. Воєн. дитинству присвятив повість «Вдали от фронта» (Х., 1967) та зб. оповідань «Лимонные дольки» (Фрунзе, 1986). Для дітей опублікував кн. «Сережа и Василиса Прекрасная» (1976), «На речке орлиной» (1980), «Крылья обретают в небе» (1983; усі — Київ). Автор кн. нарисів і докум. повістей — «Иван Мусиенко» (1964), «Мария Мацегорова» (1965), «Гигант в степи» (1966), «Доброе имя» (1978), «Крепкий сплав» (1979), «Земли своей солдат» (1984), «Поле надежды» (1986; усі — Харків), «Степная магистраль» (1978), «Накануне праздника» (1984; обидві — Київ); романів — «Еще есть время» (1971), «Талица» (1982; обидва — Харків), «Ради этого дня» (1981), «Только б не было войны» (1987; обидва — Київ). Низку творів О. надрук. у ж. «Радуга», «Березіль».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Свои люди. Барнаул, 1959; На паводке. Х., 1962; Я не прощаюсь. Х., 1964; Одни сутки. Х., 1965; Впереди — день. Х., 1973; Моя голубая трасса. Х., 1975; Что с тобой происходит, Настасья? Х., 1987; Талица. Ради этого дня. К., 1989; Украинский пейзаж. Х., 2004; Путешествие в страну надежд. Х., 2008; Это чудное мгновенье. Х., 2009.
Рекомендована література
- Корнющенко І. Василеві Омельченку — 60 // ЛУ. 1992, 23 січ.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
