ОНІ́ШКО Сергій Опанасович (23. 09. 1914, с. Під­луж­жя, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 11. 10. 2005, Канбер­ра) — культурно-освітній і громадський діяч. Чоловік Л. Онішко. Закін. Кременчуц. пед. технікум (1933). Від­тоді учителював, навч. на заоч. від­ділі Полтав. пед. ін­ституту. 1943 разом із дружиною вивезений на примус. роботи до Німеч­чини, після вій­ни проживав у таборах для пере­міщ. осіб, 1950 пере­їхав до Австралії. Член УРДП (1952). Закін. залізнич. ін­ститут у м. Аделаїда (1955). Працював за фахом. Водночас 1958–59 — голова Укр. громади Пд. Австралії; 1966–67 — викладач української мови й педагогіки в Школі україно­знавства. Взяв активну участь в організації Свято-Троїц. і Покров. парафій УАПЦ. Від 1971 мешкав у Канбер­рі. Від­тоді був головою мистец. товариства «Полтава», 1982 організував Школу гри на бандурі ім. М. Лисенка (викл. — В. Мішалов). 1985 у м. Детройт (США) висвяч. на священика УАПЦ. Вміщував публікації та поезії в часописах «Українські вісті», «Українець в Австралії», «Нові дні», «Громада», «Вільна думка». Спів­­авт. (разом із дружиною) зб. «Нас доля зʼ­єд­нала» (Канбер­ра; Мельбурн, 1996).