Опаренко Михайло Петрович

ОПА́РЕНКО Михайло Петрович (21. 01. 1915, Київ — 21. 04. 1995, м. Челтенхем, Велика Британія) — льотчик, громадський діяч. Син П. Опаренка. Навч. в укр. школах у Чехо-Словаччині та у гімназії ім. Т. Шевченка у таборі для інтернов. укр. вояків у м. Каліш (нині Великопольс. воєводства, Польща), закін. варшав. г-зію. Був чл. управи укр. студент. корпорації «Запоріжжя» у Варшаві. 1935 вступив до офіцер. піхот. училища, 1937 за сприяння генерала В. Сальського переведений до авіац. школи, де навч. на льотчика-спостерігача. З поч. 2-ї світової вій­ни дострок. отримав офіцер. звання. Здійснював вильоти на бомбардування та розвідку. 18 вересня 1939 ескадрилья О. перелетіла до Румунії, звідки він виїхав до Великої Британії, де вступив за вільним наймом до ВПС. Служив у навч. частинах, 1949 демобілізований. Закін. Кембридж. університет. Працював у радіокомпанії ВВС; від 1955 — у МЗС Великої Британії. Брав активну участь у життті укр. діаспори: перший секр. (1946), голова Контрол. комісії (1947–48) Союзу українців у Великій Британії; співініціатор заснування УАПЦ у Великій Британії (1947); голова представниц­тва виконав. органу Укр. нац. ради у Великій Британії (1948–59); перший голова Союзу українців бувших вояків у Великій Британії (обраний 1949).

Рекомендована література

1. Руккас А. О. Михайло Опаренко — український льотчик у Польських війсь­ково-повітряних силах у роки Другої світової вій­ни // Вісн. Черкас. університету. Сер. Істор. науки. 2011. Вип. 202, ч. 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю