Опаренко Михайло Петрович

ОПА́РЕНКО Михайло Петрович (21. 01. 1915, Київ — 21. 04. 1995, м. Челтенхем, Велика Британія) — льотчик, громадський діяч. Син П. Опаренка. Навч. в укр. школах у Чехо-Словач­чині та у гімназії ім. Т. Шевченка у таборі для інтернов. укр. вояків у м. Каліш (нині Великопольс. воєводства, Польща), закін. варшав. г-зію. Був чл. управи укр. студент. корпорації «Запоріж­жя» у Варшаві. 1935 вступив до офіцер. піхот. училища, 1937 за сприя­н­ня генерала В. Сальського пере­ведений до авіац. школи, де навч. на льотчика-спо­стерігача. З поч. 2-ї світової вій­ни до­строк. отримав офіцер. зва­н­ня. Здійснював вильоти на бомбардува­н­ня та роз­відку. 18 вересня 1939 ескадрилья О. пере­летіла до Румунії, звідки він ви­їхав до Великої Британії, де вступив за вільним наймом до ВПС. Служив у навч. частинах, 1949 демобілізований. Закін. Кембридж. університет. Працював у радіокомпанії ВВС; від 1955 — у МЗС Великої Британії. Брав активну участь у житт­ті укр. діаспори: перший секр. (1946), голова Контрол. комісії (1947–48) Союзу українців у Великій Британії; спів­ініціатор заснува­н­ня УАПЦ у Великій Британії (1947); голова пред­ставниц­тва виконав. органу Укр. нац. ради у Великій Британії (1948–59); перший голова Союзу українців бувших вояків у Великій Британії (обраний 1949).

Завантажити статтю