Ординський Петро Францович

ОРДИ́НСЬКИЙ Петро Францович (28.06(10.07). 1886, містечко Ставище Таращан. пов. Київ. губ., нині смт Білоцерк. р-ну Київ. обл. — 11. 07. 1973, м. Нью-Йорк, США) — співак (баритон). Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира в Києві (1913). Працював у Судовій палаті (Київ). Від 1919 був солістом Укр. респ. капели під керівництвом О. Кошиця, з якою гастролював у Зх. Європі та Америці. Згодом емігрував до США, де від 1926 виступав у хорі під керівництвом Ю. Кириченка, від 1932 — хорі під керівництвом О. Кошиця (також у концертах зведених хорів під його диригуванням, у яких брали участь бл. 300 хористів, зокрема у «Таун-Голл» у Нью-Йорку, 1935–40). Від 1930-х рр. давав сольні концерти серед укр. громад США. У репертуарі були рідко виконувані нар. пісні («Віє вітер», «Дума про Морозенка», «Гей, нуте, хлопці», «Ой не, гаразд, запорожці», «Ой бре море, бре», «Гей, гук, мати, гук», «Розлилися круті бережечки» та ін.). Записав низку укр. нар. пісень на грамплатівки.

Літ.: Баритон П. Ординський // Тризуб (Париж). 1928. № 40; Житкевич А. Розсіяні світами. Т., 2015.

І. М. Лисенко