КОЖУХІ́В — більшовицький концтабір. Заснований Всеросійською над­звичайною комісією на­прикінці 1919 по­близу одно­ймен­ної залізничної станції (нині у складі Москви). Первісно у ньому утримували білогвардійських офіцерів. У травні 1920 до табору прибуло понад 260 старшин УГА на чолі з отаманом С. Горуком. Загалом через К. про­йшло близько 600 вояків УГА, серед них — командувач УГА генерал-хорунжий О. Микитка, командири бригад Р. Дудинський та Й. Букшований, Т. Франко. У таборі діяв український хор і створений на базі фронтового театру УГА Український молодіжний галицький театр. Частина увʼязнених померла через хвороби та важкі умови утрима­н­ня, понад 150 страчено дорогою до Соловецького концтабору. Завдяки зуси­л­лям спів­робітників Галицького бюро при ЦК РКП(б) звільнено близько 250 вояків і старшин УГА (остан­ні увʼязнені залишили К. у серпні 1920).