ГА́ЛИЦЬКЕ БЮРО́ ПРИ ЦК РКП(б) — партійний орган, що проводив політичну роботу серед колишніх військовополонених і біженців — вихідців із західноукраїнських земель. Створ. 26 лютого 1920 у Москві. До складу бюро входили І. Краснокутський, О. Пушкар, Я. Баландюк, Й. Букшований, Н. Кухарчук (майбутня дружина М. Хрущова) та ін. Йому були під­порядковані галиц. бюро при окремих губкомах партії, зокрема Сибір. у Омську (обʼ­єд­нувало 15 тис. осіб), політ. від­ділу Запасної армії у Казані (2 тис.). Бюро під­тримувало звʼязок із галиц. громадами рад. Далекосх. респ. (10 тис. осіб), Турке­стану (3 тис.), а також інтернованими частинами УГА в Чехо-Словач­чині (6 тис.), увʼязненими стрільцями і старшинами УГА у під­моск. концтаборі ВЧК (бл. 400 осіб, з яких 250 було звільнено); брало участь у формуван­ні галиц. військ. частин, які від­правлялись на польс. фронт; тісно спів­працювало з Галиц. рев. і Галиц. організац. комітетами. Діяло до кінця 1920.