ОРЕНЧУ́К Василь Якович (13. 01. 1890, містечко Стоянів, нині село Червоногр. р-ну Львів. обл. — 09. 03. 1958, м. Мюнхен, Німеч­чина) — дипломат, право­знавець, публіцист. Навч. у Львів. і Віден. університетах. Під час 1-ї світової вій­ни воював у австро-угор. армії. Потрапив у рос. полон, з якого 1917 втік і при­їхав до Києва. Від грудня 1917 працював у Ген. секретарстві справ між­народних УНР: від березня 1918 — зав. юрид. від­ділу. Роз­роб­ляв правові засади укр. консул. служби, консул. тарифи, під­готував проект «Устави консульської». За Геть­манату від червня 1918 — зав. юрид. від­ділу, від вересня — віце-дир. заг. департаменту МЗС Української Держави. Ініціював створе­н­ня Держ. комісії з при­йма­н­ня іспитів у претендентів на консул. посади та сформулював осн. принципи її діяльності, очолював під­комісію з роз­робле­н­ня консул. статуту. Під­тримував тісні контакти із консул. корпусом у Києві, закликав до детал. аналізу зарубіж. законодавства в цій сфері. Ініціював виготовле­н­ня «консул. мапи», альбому зразків консул. діловодства, роз­робле­н­ня консул. статуту і тарифів тощо. У листопаді 1918 при­знач. консулом Української Держави у Мюнхені, Консульство роз­почало діяльність 1 січня 1919. Свої зав­да­н­ня на посаді консул. пред­ставника укр. урядів О. вбачав у організації товарооб­міну між Баварією і Україною, заснуван­ні укр.-бавар. банку, поширен­ні правдивої інформації про Україну, протидії рос. пропаганді, на­дан­ні допомоги військовополоненим, опіці над українцями, які мешкали в його консул. окрузі. Залишився на посаді й за доби Директорії УНР, боровся за існува­н­ня Консульства до 1923. Спів­працював з Німецько-українським товариством, публікував у пресі стат­ті екон. тематики, які перед­руковували франц. і бельг. ЗМІ, зокрема «Значі­н­ня українських гаванів» // «Зві­домле­н­ня Німецько-українського господарського товариства в Монахії», 1919, № 7; «Пивний промисел на Вкраїні» // там само, № 9; «Тютюн на Вкраїні» // «Die Ukraine», 1920, № 1; «Цукровий промисел на Вкраїні» // там само, № 10–12. У 1928 заснував екс­порт­но-імпорт­ну фірму. Був меценатом і очолював кураторію УВУ. 2018 у Мюнхені на будинку, де роз­міщувалося Консульство УНР, встановлено мемор. дошку.