Орленко Микола Іванович

Визначення і загальна характеристика

ОРЛЕ́НКО Микола Іванович (08. 08. 1947, с. Кірове Немирів. р-ну, нині Подільське Вінн. р-ну Вінн. обл.) — фахівець у галузі будівництва, архітектор-реставратор. Кандидат технічних наук (1990), д-р архітектури (2018). Член-кореспондент Укр. академії архітектури (2002). Герой України (2004). Державна премія України у галузі архітектури (2004). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1996, 1997, 1999). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1972). Відтоді працював у «Головкиївміськбуді»; від 1982 очолює Укр. спец. наук.-реставрац. проектно-буд.-вироб. корпорацію «Укрреставрація» (Київ). Наукові дослідження: теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. Брав участь у відтворенні Успен. собору Києво-Печер. лаври, Михайлівського Золотоверхого монастиря, Софіїв. собору та дзвіниці в Києві, Володимир. собору в Херсонесі (Севастополь), реставрації опер. театрів у Києві, Львові, Одесі, Нац. філармонії України, Андріїв. і Кирилів. церков, Маріїн. палацу, будинку Городецького на вул. Банкова, № 10, залізнич. вокзалу та Мист. арсеналу в Києві, «Гетьманської столиці» в м. Батурин Черніг. обл., Музею Т. Шевченка в м. Канів Черкас. обл., фортець у містах Кам’янець-Подільський (Хмельн. обл.), Хотин (Чернів. обл.) і м. Судак (АР Крим), дерев’яних церков у м. Дрогобич (Львів. обл.) та на Закарпатті, дослідженні та поверненні до міського середовища понад 500 пам’яток історії, культури й архітектури у містах Дубно, Острог (обидва — Рівнен. обл.), Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Ужгород, Кам’янець-Подільський, Чигирин (Черкас. обл.), Полтава, Чернігів та ін.

Завантажити статтю