Орлівна Галина

ОРЛІ́ВНА Галина (справж. — Мневська Ганна Іванівна; 03(15). 11. 1895, с. Калайдинці, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. — 21. 03. 1955, с. Голоби Ковел. р-ну Волин. обл.) — письменниця, актриса, педагог. Дружина К. Поліщука. Член Спілки селян. письменників «Плуг» (1929). Навч. у Лубен. жін. та Моск. приват. г-зіях, 1916–17 — на Вищих жін. курсах у Москві, а потім в Ольгин. університеті у Києві. Від 1918 — актриса київ. Молодого театру, згодом — театру ім. І. Франка під керівництвом Г. Юри у Вінниці. 1920 разом із театром Й. Стадника виїхала в Зх. Україну, мешкала в Збаражі, Перемишлі, Бережанах, Львові. Тут вийшли її перші книги — новели «Шляхом чуття» (1921), «Перед брамою» (1922), інсценізації для дит. театру «Князівна Жаба», «Золотий черевичок», «Христова ялинка» (усі — Львів; 1925). Її оповідання друкували в журналах Праги, Відня, Львова («Світ», «Наука і письменство», «Молода Україна», «Театральне мистецтво»). 1925 повернулася в рад. Україну, оселилася в Харкові, де продовжила літ. діяльність, співпрацювала з П. Тичиною, В. Сосюрою, П. Панчем, В. Чередниченко, В. Юрезанським. Друкувалася в ж. «Всесвіт», «Глобус», «Зоря», «Життя й революція», «Службовець» та ін., зокрема 1927 опублікувала перекл. повісті «Робінзон Крузо» Д. Дефо. Окремими вид. у Харкові вийшли повісті та нариси, в яких реалістично змальовувала насильниц. колективізацію на селі, — «Емігранти» (1929), «Бабський бунт», «Нове поле», «Сибірка», «Ілішва», «Скарб діда Якова», «Жага» (усі — 1930). Зазнала цькувань з боку офіц. критики за те, що колгосп. рух трактувала як кріпаччину. 20 січня 1931 заарешт., за звинуваченням в укр. націоналізмі засудж. до 5-ти р. заслання. Покарання відбувала в Казахстані: від 1934 — вчителювала, найдовше — у с-щі Мартук Актюбин. обл. (1938–54). Померла від невиліков. хвороби, похов. на батьківщині другого чоловіка Я. Возного. На засланні написала кілька творів на казахстан. сюжети (оповідання «Біш-кунак» надрук. у ж. «Український засів», 1995, ч. 4), окремі статті з пед. практики вмістила в казахстан. учител. газеті.

Рекомендована література

1. Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури. Т. 1. Х., 1928;
   Google Scholar Internet
2. Мацкевич І. Шляхом чуття // Україна. 1990. № 29;
   Google Scholar Internet
3. Ониськів М. Клим Поліщук і його Орлівна // Тернопіль веч. 1992, 9 трав.;
   Google Scholar Internet
4. Коваленко О. У лабіринті // ЛУ. 1992, 24 груд.;
   Google Scholar Internet
5. Ротач П. Лубни, Кулябки, 18... // Укр. засів. 1995. Ч. 7–9;
   Google Scholar Internet
6. Білик Г. Галина Орлівна — Клим Поліщук: «дієві жертви великого історичного лихоліття» // Рідний край. 2013. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю