КЛЕ́ЙНЕР Ізраїль Абрамович (26. 08. 1935, Київ — 07. 01. 2008, м. Єрусалим, Ізраїль) — журналіст, громадський діяч. Член-кореспондент НТШ у США (1982). Закінчив Московський інженерно-будівельний ін­ститут (1962). Брав активну участь у русі за свободу ви­їзду з СРСР. 1971 емігрував до Ізраїлю. 1972–78 — спів­робітник української секції радіо «Свобода» (Мюнхен); від 1984 — українського від­ділу радіо «Голос Америки» (США). 1976 здобув ступінь магістра УВУ (тема: «Ви­ступи пред­ставників російського опозиційного руху в СРСР щодо національного пита­н­ня»), 1977 захистив у цьому Університеті докторську дисертацію про національне пита­н­ня в СРСР, а 1979 працював асистентом філософського факультету (викладав історію України). В Ізраїлі за­ймався журналістикою. Був спів­робітником Ін­ституту імені Жаботинського (Тель-Авів), ізраїльським кореспондентом українського часопису «Сучасність» (Мюнхен). У архівах країн Європи та США досліджував матеріали з історії українсько-єврейських взаємин. Автор наукових праць і публікацій із про­блем національного пита­н­ня у СРСР та українсько-єврейських взаємин, серед яких — «Анекдотична трагедія» (1974; російською мовою — 1978); «Національні про­блеми остан­ньої імперії» (1977). Книга «Владімір (Зеєв) Жаботинський і українське пита­н­ня: Вселюдськість у шатах націоналізму» (Нью-Йорк, 1983; Київ; Торонто; Едмонтон, 1995) номіновано на здобу­т­тя Державної премії України імені Т. Шевченка (1998 отримала нагороду Українсько-ізраїльської асоціації).