Клейнер Ізраїль Абрамович
КЛЕ́ЙНЕР Ізраїль Абрамович (26. 08. 1935, Київ — 07. 01. 2008, м. Єрусалим, Ізраїль) — журналіст, громадський діяч. Член-кореспондент НТШ у США (1982). Закін. Моск. інж.-буд. інститут (1962). Брав активну участь у русі за свободу виїзду з СРСР. 1971 емігрував до Ізраїлю. 1972–78 — співроб. укр. секції радіо «Свобода» (Мюнхен); від 1984 — укр. відділу радіо «Голос Америки» (США). 1976 здобув ступ. магістра УВУ (тема: «Виступи представників рос. опозиц. руху в СРСР щодо нац. питання»), 1977 захистив у цьому Університеті доктор. дис. про нац. питання в СРСР, а 1979 працював асист. філос. факультету (викладав історію України). В Ізраїлі займався журналістикою. Був співроб. Інституту ім. Жаботинського (Тель-Авів), ізраїл. кор. укр. часопису «Сучасність» (Мюнхен). У архівах країн Європи та США досліджував матеріали з історії укр.-євр. взаємин. Автор наук. праць і публікацій із проблем нац. питання у СРСР та укр.-євр. взаємин, серед яких — «Анекдотична трагедія» (1974; російською мовою — 1978); «Національні проблеми останньої імперії» (1977). Кн. «Владімір (Зеєв) Жаботинський і українське питання: Вселюдськість у шатах націоналізму» (Нью-Йорк, 1983; К.; Торонто; Едмонтон, 1995) номіновано на здобуття Держ. премії України ім. Т. Шевченка (1998 отримала нагороду Укр.-ізраїл. асоц.).
Ю. Б. Ковалів