Клементіс Владімір
КЛЕМЕ́НТІС Владімір (Clementis Vladimír; 20. 08. 1902, містечко Тисовець, нині Словаччина — 03. 12. 1952, Прага) — словацький публіцист, громадсько-політичний діяч. 1924 вступив до КП Чехо-Словаччини. Закін. Карлів університет (Прага, 1925). Працював адвокатом. Організатор групи пролетар. письменників, що об’єдналися навколо суспільно-літ. ж. «DAV» (1924–26, 1929–38), в якому популяризували також рад. літературу і мистецтво (зокрема публікував свої твори І. Еренбурґ). 1935–38 — депутат Чехо-Словац. парламенту. Брав участь у створенні антифашист. фронту діячів чехо-словац. культури. 1939 виїхав до Парижа. Виступав із критикою пакту Молотова–Ріббентропа та рад.-фін. війни. 1941–45 — журналіст у Лондоні. Від 1945 — у МЗС Чехословац. Соціаліст. Респ.: держ. секр., 1948–50 — міністр. 1929 і 1930 відвідав СРСР, зокрема побував у Харкові, Києві та Запоріжжі, був делегатом 2-ї Міжнар. конф. рев. письменників (Харків, 1930; подав широкий огляд конф. у ст. «V plenu i kuloároch charkovského kongresu» // «Tvorba», 1931, 29 januára). Мав творчі контакти з І. Микитенком, М. Семенком, О. Довженком (написав рец. на його фільм «Земля» в ж. «Index», 1930, № 2). Опублікував 1931 серію репортажів про Україну в ж. «DAV» («Potemkinovské dediny zo železobetónu», № 2; «Tanier boršču a pohár piva», № 3; «Dva dni na Dneprostroji», № 4). Стаття К. «Словацька література» надрук. у ж. «Червоний шлях» (1930, № 1). 21 січня 1951 заарешт., за звинуваченням у бурж. націоналізмі та участі в сіоніст. змові засудж. до смерт. кари. Реабіліт. 1962. У 1964 вийшла кн. його спогадів «Nedokončená kronica», 1967 — 2-томна зб. вибр. ст. «Vzduch našich čias».
Рекомендована література
- Мольнар М. Зустрічі культур. Братіслава, 1980;
- Сиваченко Г. Група «DAV» в контексті радянсько-чехословацьких літературних зв’язків 20–30-х років // РЛ. 1985. № 7.