Олександрів Борис

ОЛЕКСА́НДРІВ Борис (справж. — Грибінський Борис Олександрович; 21. 07. 1921, м. Ружин, нині Житомир. обл. — 20. 12. 1979, Оттава) — письменник, перекладач. Брат Ганни Черінь, чоловік С. Кузьменко. Член Об’єдн. укр. письменників «Слово» (1957), співзасн. і голова його Канад. філії в Торонто. Навч. у Житомир. пед. інституті (1938–41), закін. бібліотекар. школу (1962) та славіст. факультет (1968) Оттав. університету й одержав ступ. магістра за працю «“Гамлет” Шекспіра в українських перекладах». Друкувався від 1938. Працював ред. часописів «Промінь», «Наш шлях», у редколегії ж. «Літаври» (м. Зальц­бурґ, Австрія, 1947). Від 1944 — на еміграції в Австрії, проживав у таборі для переміщених осіб у Зальцбурзі; від 1948 — у Канаді: від 1952 — ред. ж. «Молода Україна». Гуморист. твори підписував псевд. Свирид Ломачка. Автор поет. зб. «Мої дні» (Зальцбурґ, 1946), «Туга за сонцем» (Нью-Йорк; Торонто, 1967), «Колокруг» (Мюнхен; Торонто, 1972), «Камінний берег» (Нью-Йорк; Торонто, 1975), «Поворот по сліду» (Едмонтон; Торонто, 1980), «Сто поезій» (К., 2003), проз. гуморист. кн. «Свирид Ломачка в Канаді» (1951), «Любов до ближнього» (1961; обидві — Торонто), статей, рец. про літературу в періодиці. Вірші О. мелодійні (звукопис, асонанси, консонанси, алітерації), бл. 70 із них поклали на музику композитори Г. Китастий, Ф. Євсевський, В. Годзяцький та ін. Опублікував нарис «“Слово о полку Ігоревім” — пам’ятник староукраїнської літератури» (Торонто, 1960). Переклав чимало творів світ. поетів, його перекл. з англ., франц., білорус., чес., рос. та ін. мов опубл. у різних журналах, антологіях і зібрані у вид. «Чужі пісні — у відгомоні власному» (К., 2006). Трагічно загинув.

Рекомендована література

1. Клен Ю. Б. Олександрів: Мої дні // Звено [Іннсбрук]. 1946. Ч. 3–4;
   Google Scholar Internet
2. Шевельов Ю. Поезії Б. Олександріва // Сучасність. 1980. № 2;
   Google Scholar Internet
3. Качуровський І. Про творчість Б. Олександріва // Укр. вісті [Детройт]. 1980, 26 берез.;
   Google Scholar Internet
4. Черінь Г. Згадую знову Бориса // Молода Україна. 1984, груд.;
   Google Scholar Internet
5. Вірний М. Борис Олександрів // Сучасність. 1991. № 7–8;
   Google Scholar Internet
6. Слабошпицький М. Також самотній і окремий...: (Борис Олександрів) // Київ. 2006. № 5;
   Google Scholar Internet
7. Гурко С. Збірка перекладів Бориса Олександрова-Грибінського // Свобода. 2006, 17 листоп.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю