Олександрів Борис

ОЛЕКСА́НДРІВ Борис (справж. — Грибінський Борис Олександрович; 21. 07. 1921, м. Ружин, нині Житомир. обл. — 20. 12. 1979, От­тава) — письмен­ник, пере­кладач. Двоюрідний брат Ганни Черінь, чоловік С. Кузьменко. Член Обʼ­єдн. укр. письмен­ників «Слово» (1957), спів­засновник і голова його Канад. філії в Торонто. Навч. у Житомир. пед. ін­ституті (1938–41), закін. бібліотекар. школу (1962) та славіст. факультет (1968) Оттав. університету й одержав ступ. магістра за працю «“Гамлет” Шек­спіра в українських пере­кладах». Друкувався від 1938. Працював ред. часописів «Промінь», «Наш шлях», у редколегії ж. «Літаври» (м. Зальц­бурґ, Австрія, 1947). Від 1944 — на еміграції в Австрії, проживав у таборі для пере­міщених осіб у Зальцбурзі; від 1948 — у Канаді: від 1952 — ред. ж. «Молода Україна». Гуморист. твори під­писував псевд. Свирид Ломачка. Автор поет. зб. «Мої дні» (Зальцбурґ, 1946), «Туга за сонцем» (Нью-Йорк; Торонто, 1967), «Колокруг» (Мюнхен; Торонто, 1972), «Камін­ний берег» (Нью-Йорк; Торонто, 1975), «Поворот по сліду» (Едмонтон; Торонто, 1980), «Сто поезій» (К., 2003), проз. гуморист. кн. «Свирид Ломачка в Канаді» (1951), «Любов до ближнього» (1961; обидві — Торонто), статей, рец. про літературу в періодиці. Вірші О. мелодійні (звукопис, асонанси, консонанси, алітерації), бл. 70 із них поклали на музику композитори Г. Китастий, Ф. Євсевський, В. Годзяцький та ін. Опублікував нарис «“Слово о полку Ігоревім” — памʼятник староукраїнської літератури» (Торонто, 1960). Пере­клав чимало творів світ. поетів, його перекл. з англ., франц., білорус., чес., рос. та ін. мов опубл. у різних журналах, антологіях і зі­брані у вид. «Чужі пісні — у від­гомоні власному» (К., 2006). Трагічно загинув.