Черінь Ганна

ЧЕ́РІНЬ Ганна (справжнє — Грибінська Галина Іванівна; 29. 04. 1924, Київщина — 19. 07. 2016, м. Порт-Шарлотт, шт. Флорида, США) — письмен­ниця, літературний критик. Двоюрідна сестра Бориса Олександріва, дружина М. Ситника. Членкиня НСПУ (1993), Обʼ­єд­на­н­ня українських письмен­ників «Слово». На­вчалася у Київському університеті імені Т. Шевченка (1940—41). У 1942 емігрувала в Німеч­чину: мешкала спочатку в Берліні, працювала в редакції газети «Голос», що виходила для українців-остарбайтерів за редакцією Б.-Ю. Кравціва, потім у таборі для пере­міщених осіб у Гайденау, вчителювала в таборовій гімназії. Від 1949 — у США, жила й працювала санітаркою в шпиталі в Чикаґо. Закінчила факультет лінгвістики Чиказького університету (1953) та бібліотечні курси при ньому (1966), до 1988 працювала в бібліотеці цього Університету. Була редактором дитячої сторінки часопису «Наше життя» (1972—74), мовним редактором журналу «Само­стійна Україна» (1974—86), спів­працювала із журналом для дітей «Веселка», викладала українську мову в суботній школі. 1988 пере­їхала у м. Порт-Шарлотт, де активно працювала в місцевому українському осередку імені св. Андрія, за­ймалася творчою діяльністю. Авторка поетичних, прозових, гумористичних творів, подорожніх нарисів, мистецтво­знавчих статей, збірника оповідань і віршів про Т. Шевченка «Батько нашого народу» (Т., 1999). Друкувалася в українських газетах і журналах «Свобода», «Українські вісті», «Жіночий світ», «Овид» та ін. Багато­гран­на творчість Ч. найбільше проявилася у ліричній поезії. Низку віршів поклали на музику композитори І. Білогруд, В. Без­коровайний, Г. Китастий, Т. Нагірняк, А. Рудницький, В. Шуть, С. Яременко та ін. Окремою збіркою в Чикаґо ви­йшло «10 дитячих пісень на слова Ганни Черінь» (1973) та оперета в 2-х діях «Поїзд Щастя» (1974, музика В. Шутя). Ч. написала слова гімну організації Українського золотого хреста (музика М. Федорова). Деякі її поезії пере­кладено німецькою, французькою та англійською мовами.