ОЛЕСІЮ́К Тиміш Гнатович (псевд. — Т. Олесевич; 21. 02. 1895, с. Довголіска, нині Люблін. воєводства, Польща — 11. 09. 1978, м. Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — лікар, громадсько-політичний діяч. Син Г. Олесіюка-Олесевича, батько М. Приходько. Дійсний член НТШ. Від 1912 навч. у Варшав., Ростов. і Харків. університетах, мед. студії завершив 1929 у Праз. університеті. Під час на­вча­н­ня був актив. чл. укр. студент. руху, зокрема очолював Укр. федерацію студентів-емі­грантів у Польщі (1920–22), став спів­засн. Центр. союзу укр. студентства у Празі (1923). У 1917 обраний чл. УЦР від укр. насел. Холмщини і Під­ляш­шя. 1917–18 — секр. Холм. губерн. виконав. комітету. 1918–19 — за­ступник Холм. губерн. комісара освіти. У жовтні 1919 — аташе укр. дипломатич. місії у Варшаві. На­прикінці 1920 як спо­стерігач від УНР брав участь у рад.-польс. пере­говорах у Ризі. 1920–48 ре­презентував українців Холмщини в Держ. центрі УНР на еміграції. 1932–44 за­ймався приват. лікар. практикою на Під­ляш­ші. 1947 емігрував до США, працював лікарем у Нью-Йорку (1949–51) і шт. Техас (1951–63). Один з ініціаторів створе­н­ня Союзу укр. нац. демократів (1950). Член Амер. мед. асоц., Укр. лікар. товариства Пн. Америки.