Олександрівка

Визначення і загальна характеристика

ОЛЕКСА́НДРІВКА (до 1903 — Кремін­на) — селище міського типу Донецького (до липня 2020 — Марʼїнського) ра­йону Донецької області. О. знаходиться на лівому березі р. Осикова (притока Вовчої, бас. Дні­пра), за 11 км від залізнич. ст. Красногорівка; прилягає до околиць Донецька та Марʼїнки, а також с. Кременець. За пере­писом насел. 2001, проживали 4179 осіб (складає 86,6 % до 1989); станом на 1 січня 2014 — 4060 осіб; пере­важно українці. Побл. О. досліджено палеоліт. стоянку; виявлено знаря­д­дя праці, виготовлені з місц. кременю. Зна­йдено артефакти доби бронзи та середньовіч­чя; обстежено значну кількість давніх курганів. Засн. 1841 пере­селенцями з Харків. губ. Село належало до Олександрів. пов. Катеринослав. губ. Від 1874 — у складі Марʼїн. волості Маріупол. пов. 1886 був 301 двір, мешкали 1898 осіб, щорічно збирали ярмарок, діяв євр. молитов. будинок. 1890 неподалік збудовано вугіл. шахту та прокладено гілку до залізнич. ст. Мандрикине. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — село Донец. губ., 1920–23 — Юзів. пов.; 1923–30 — Сталін. (до 1924 — Юзів.) округи; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл.; 1923–2020 — Марʼїн. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 1938 — смт. Від 19 жовтня 1941 до 10 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. Є брат. могила воїнів-визволителів. 1979 проживали 5189 осіб, працювали пере­важно на під­приємствах і в установах Донецька. Від 2014 — під контролем сепаратистів т. зв. Донец. нар. республіки. На Зх. і Пд. Зх. від О. проходить лінія роз­межува­н­ня сил на Донбасі. 2020 адміністративно під­порядковано Донец. громаді Донец. р-ну, що не контро­лює укр. влада. Серед видат. уродженців — мово­знавець В. Галич, фахівець у галузі виноробства С. Кiшковська, фахівець у галузі тепло­енергетики А. Кравець, ректор Ін­ституту соц. освіти О. Гладчук.

В. В. Мороз

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю