Олександрівка

ОЛЕКСА́НДРІВКА (до 1946 — Шандрово) — село Хустського ра­йону Закарпатської області. Належить до Хуст. міської громади (від 2020). Роз­міщено на р. Поточок (притока Тиси), за 122 км від обласного центру, 22 км від райцентру та 19 км від залізнич. зупин. пункту Сокирниця. Площа 16 км². За пере­писом населе­н­ня 2001, проживали 2279 осіб; станом на 1 січня 2021 — 2355 осіб. За народними пере­казами, історична назва села походить від першого поселенця Шандора (угорський варіант імені Олександр); на думку закарпатського крає­­знавця М. Михайлеця — від назви поширеної у краї рослини шандра, це слово зафіксовано також у місцевих прі­звищах. Упродовж тривалого часу населе­н­ня села було винятково русинським (українським). Пізніше також оселилися євреї. Здавна мешканці за­ймалися солеварі­н­ням (донині зберігся ропʼяний колодязь, дубові обрубини якого встановлено понад 100 р. тому). Шандрово вперше згадується у писемних джерелах 1390. Від 1526 — у складі Транс­ильванського князівства, від поч. 18 ст. — Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від квітня 1919 — під владою Румунії, восени того ж року ві­ді­йшло до Чехо-Словач­чини. Перед 2-ю світовою вій­ною було понад 300 дворів, із них бл. 80 єврейських. Від 1938 — під гортистсько-угорською окупацією. Навесні 1942 з села вивезли євреїв, більшість з них загинула. У жовтні 1944 уві­йшли радянські війська. 1945 у складі Закарпатської України при­єд­нано до УРСР. 1967 у межі населеного пункту зараховано села Осойк і Стінка. У радянський період діяв колгосп «Дружба» Данилівського садорадгоспу. Окрім покладів солі, тут є джерела мінеральних вод. Працює школа, дитсадок, будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Памʼятка архітектури національного значе­н­ня — деревʼяна церква св. Параскеви та дзвіниця (15 ст., 1753 пере­будовано, 1969 від­ре­ставровано під керівництвом І. Могитича). Готичний храм у плані двозрубний, тридільний, з видимим нахилом стін до середини. Над західним зрубом біля оснува­н­ня шпиля височіє вежа з 4-ма фіалами; біля головного фасаду — від­критий ґанок з арковою галереєю. Зберігся настін­ний роз­пис, виконаний 1779 май­стром С. Теребельським. Дзвіниця каркасна дво­ярусна. Нині в селі є також новозбудована камʼяна церква. Діють 2 проте­стантські громади — реформістська й адвентистів сьомого дня. Серед видатних уродженців — письмен­ник, літературо­знавець, журналіст В. Ґабор, поет, літературний критик, публіцист Іван Колос (справж. — І. Кошан); поети В. Білич, Д. Лазар; футболіст І. Герец (гравець «Карпат», володар Кубка СРСР у 1969); чеський гітарист С. Рак.