Осавчук-Гапак Зузана
Визначення і загальна характеристика
ОСАВЧУ́К-ГА́ПАК Зузана (18. 09. 1934, с. Пінковці, округ Собранці, нині Словаччина — 31. 10. 2020, м. Пряшів, Словаччина) — український живописець, педагог у Словаччині. Сестра С. Гапака. Кандидат наук (1981), доцент (1983). Закінчила російську гімназію в Гуменному (нині Словаччина, 1953), Вищу педагогічну школу в Пряшеві (1955) та Братиславі (1961). Працювала худож. ред. пряшів. ж. «Дружно вперед» (1955–58), Словацького педагогічного видавництва–Відділу української літератури (1958–60), учителювала у педагогічній школі (1960–73) та на кафедрі образотворчого мистецтва педагогічного факультету Університету ім. П. Шафарика у Пряшеві (1973–91). Основні праці з проблем естетичного виховання: «Výtvarná výchova pre I. a II. roč. učit. smeru» (1969), «Podiel výtvarnej výchovy na utváraní mravného vedomia dieťaťa predškolského veku» (1984), «Естетичні потреби учнів середніх фахових училищ Словаччини» (1988) та ін. Підготувала й видала монографію «Štefan Hapák» (2013; усі — Пряшів), у якій знайомить читачів із життєвим і творчим шляхом свого брата. У її художній манері домінує пейзаж рідного краю з використанням пастелі та олії. Персональні виставки — Пряшів (1984), Михалівці (1985), Гуменне (1986), Меджилабірці (1987), Угорський Єрод (1989) та ін., брала участь у понад 20-ти колективних виставках.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «На подвір’ї у Дрєниці» (1977), «Останні хризантеми» (1981), «Соняшник» (1982), «Списький сюжет» (1983), «Квітуча яблуня» (1984), «Пусте поле» (1985), «Іновецький хотар» (1988); портрети (гіпс) — «Батько» (1974), «Портрет В. Лінкеша» (1977).
Завантажити статтю
Людина 
