Основної хімії Державний науково-дослідний і проектний інститут (НІОХІМ)

ОСНОВНО́Ї ХІ́МІЇ Державний науково-дослідний і проектний інститут (НІОХІМ)  — наукова установа, що комплекс­но виконує проектні та дослідно-конструкторські роботи зі створення й реконструкції виробництв основної хімії, зокрема соди та содопродуктів. Засн. 1923 у Харкові як Укр. інститут приклад. хімії; 1938–41 — Всесоюз. наук.-тех. центр содової промисловості, від 1944 — Всесоюз. інститут содової промисловості, від 1958 — НДІ осн. хімії, від 1965 — сучасна назва. Інститут став провід. організацією в галузі технології виготовлення кальцинов. соди, барієвих солей, мінерал. наповнювачів та низки продуктів суміж. вироб-в. У структурі — 6 лаб. (соди та содопродуктів, екології та ресурсозбереження, неорган. продуктів, тепломасообмін. апаратури, автоматизації і сушіння, аналіт. та фіз.-хім. дослідж.). Філії: Галургії Державний науково-дослідний інститут (м. Калуш Івано-Фр. обл.), Хім.-металург. завод (смт Донське Волновас. р-ну Донец. обл.). Від 1949 Інститут здійснював функції ген. проектувальника Донец. содового заводу (див. «Лисичанська сода») та виконав для нього перший у своїй історії великий проект — розширення потуж. до 430 тис. т соди за рік. Від 1969 осн. напрямом роботи стало проектування Кримського содового заводу. На поч. 1970-х рр. уперше в світ. практиці розроблено, а згодом впроваджено на Пікальов. (Ленінгр. обл.) та Ачин. (Краснояр. край, РФ) глинозем. комбінатах безвідходну технологію виробництва содопоташ. продуктів за допомогою комплекс. перероблення нефелінів.

1975 за проектом Інституту організовано виробництво барієвих сполук на Костянтинівському державному хімічному заводі. У рад. період НІОХІМ виконував функції гол. наук. та проект. організації 7-ми заводів з виробництва кальцинов. соди: 5 з них працювали за аміач. способом (м. Слов’янськ Донец. обл.; м. Лисичанськ Луган. обл.; м. Красноперекопськ, АР Крим; м. Стерлітамак, Башкорто­стан та м. Березники Перм. краю; обидва — РФ), 2 — виробляли її під час комплекс. перероблення нефелін. сировини (м. Пікальово та м. Ачинськ). За проектами Інституту та безпосеред. його участі побудовано та введено в експлуатацію содовий завод у Болгарії (м. Древня, 1975) і завод кауст. соди в Ефіопії (1993–94). У 2000–10-х рр. НІОХІМ налагодив співпрацю з компаніями Німеччини («Soda Deutschland GmbH & Co. KG»), Ірану («Semnan Soda Ash Plant», «Nova Pharmed Chemia»), Індії («Nirma LTD»), крім того, фахівці Інституту продовжили реалізовувати проекти для підприємств хім. промисловості України, Казахстану, Польщі та ін. Зокрема, розроблено й успішно впроваджено концепцію поетап. збільшення потуж. виробництва кальцинов. соди до 665 тис. т у рік на заводі «Soda Polska» в Іновроцлаві (Польща, 2010), робочу документацію будівництва заводу кальцинов. соди потуж. 400 тис. т у рік у Павлодарі (Казахстан, 2011), тех. документацію — для модернізації дистиляц. колони на базі існуючих апаратів на заводі «Soda Mątwy» (Польща, 2013), унікал. карбонізац. колони підвищеної продуктивності (до 400 т соди на добу) для заводів «Soda Mątwy» та «Soda Sanayii A.Ş» (Туреччина, 2014), з модернізації системи дистиляції на заводі в Штасфурті (Німеччина) та карбонізації на заводі компанії «GHCL LTD» (Індія, 2016). Після анексії Криму 2014 Україна залишилася без влас. виробництва кальцинов. соди, Інститут ініціював створення нового майданчика з виготовлення цієї продукції у Слов’янську, що межує з джерелами сировин. ресурсів, розробив тех.-екон. обґрунтування. 2018–19 в Індії за проектом та безпосеред. участі фахівців НІОХІМу побудовано содовий завод компанії «RSPL», перша черга якого вийшла на проектну потуж. на поч. 2020 (на виробництві вперше в історії Інституту передбачено застосування сухого вапна, що значно скоротило застосування дорогої пари в технології). НІОХІМ — гол. організація з пріоритет. напрямів розвитку виробництва понад 60-ти хім. продуктів в Україні, стандартизації неорган. хім. продукції; центр держ. служби стандарт. зразків, складів неорган. хім. продуктів, матеріалів, реактивів, іонів неметалів, орган. та неорган. сполук для конт­ролю довкілля. На базі Інституту створ. держ. (ТК-53) і міждерж. (МТК-142) тех. комітети стандартизації «Сода, содопродукти, барієві солі, сульфати із гідромінерал. сировини та активні наповнювачі».

Наукові дослідження: розроблення нових продуктів неорган. хімії; удосконалення технології одержання та апаратури хім. вироб-в; технології та устаткування для очищення відхід. газів, рідких та твердих відходів і стіч. вод; приладів контролю та автоматизації технол. процесів тощо. Кількість працівників — бл. 130 осіб. Серед відомих учених — І. Зайцев, О. Зозуля, Г. Мікулін, Г. Ткач, В. Фрумін. Розробки фахівців Інституту відзначено премією РМ СРСР (1981), Державна преміями УРСР (1978) та України (1999) в галузі науки і техніки Видає зб. наук. пр. «Химия и технология производств основной химической промышленности» (до 2019 видрукувано 79 т.). Понад 10 р. Інститут очолює І. Довгалюк. На період воєн. стану в Україні 2022 вироб. колектив НІОХІМу евакуйовано до філії в м. Калуш.

Завантажити статтю