О́СТРИК Михайло Михайлович (11. 10. 1927, с. Михайлiвка Камʼян. р-ну Київ. губ., нині Черкас. р-ну Черкас. обл. — 06. 09. 1987, Київ) — критик, літературо­знавець. Канд. фiлол. н. Член СПУ (1956). Премія ім. О. Білецького в галузі літ.-ху­дож. критики (1976). Закiн. Київ. університет (1954). Працював у ред. г. «Вечiрнiй Київ», «Лiтературної газети», був заст. гол. ред. ж. «Радянське літературо­знавство»; від 1960 — науковий спів­робітник Iн-ту лiт-ри АН УРСР (Київ). Від 1951 ви­ступав у періодиці з рец. на нові книги, огляд. та про­блем. ста­т­тями. Окремими вид. ви­йшли крит.-бібліогр. нарис «Леонiд Смiлянський», моно­графія «Романтика в літературі соціалістичного реалізму» (обидва — 1964), зб. «Критичнi етюди» (1970). Автор перед­мов до творів ві­домих укр. письмен­ників, зокрема П. Усенка, Ю. Яновського, О. Донченка, один з авторів колектив. дослідж. «Вихова­н­ня почут­тів» (1966), «Нова епоха — новий герой» (1979), а також 8-том. «Історії української літератури» (1967–71; усі — Київ).