ОСТРО́ВСЬКИЙ Олександр Маркович (25. 09. 1893, Київ — 20. 11. 1986, с. Мотаґньола побл. м. Луґано, Швейцарія) — математик. Закін. Київ. комерц. училище, навч. у Марбур. університеті (Німеч­чина). Після 1-ї світової вій­ни пере­їхав до Німеч­чини, спочатку до Ґет­тінґена, де під­готував доктор. дис. під керівництвом Д. Гільберта, Ф.-Х. Кляйна та Е. Ландау і 1920 отримав ступ. д-ра н., згодом — до Гамбурґа, де працював помічником Е. Ґекко та 1922 здобув габілітацію. Проходив стажува­н­ня в університетах Кембриджа, Окс­форда (обидва — Велика Британія) та Единбурґа. 1927–56 — професор кафедри математики Базел. університету (Швейцарія). Наукові дослідже­н­ня: алгебра, теорія чисел, геометрія, топологія, теорія функцій і диференц. рівня­н­ня. У теорії чисел подав класифікацію усіх абсолют. значень на полі рац. чисел (теорема О.). Обраний почес. д-ром Федерал. політех. школи в Цюриху (1958), університетів у Без­ансоні (Франція, 1967) й Ватерлоо (Канада, 1968).