Остряков Микола Олексійович
ОСТРЯКО́В Микола Олексійович (04(17). 05. 1911, Москва — 24. 04. 1942, Севастополь) — військовик. Генерал-майор авіації (1940). Герой Радянського Союзу (1942, посмертно). Учасник громадян. війни в Іспанії (1936–39) і 2-ї світ війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Працював на виробництві. Закін. Моск. обл. планерну школу (1931), школу льотчиків цивіл. повітр. флоту (1932), Вищу парашутну школу Товариства сприяння обороні, авіац. і хім. буд-ву (1934), курси вдосконалення команд. складу ВМФ (1941). Брав участь у випробовуваннях нових моделей парашутів, 1934 став одним із перших у СРСР м. сп. з парашут. спорту. У тому ж році офіційно зарах. на військ. службу. Був інструктором Київ. парашут. школи Товариства сприяння обороні, авіац. і хім. буд-ву та викл. спец. школи НКВС, водночас займався авіац. спортом. Під час громадян. війни в Іспанії здійснив понад 250 бойових вильотів на бомбардувальнику СБ-2, в одному з яких пошкодив нім. броненосець «Дойчланд» (ідентифікував його як важкий крейсер франкістів «Канаріас»). Від 1937 командував авіац. частинами ВМФ; від 1941 — командувач ВПС Чорномор. флоту. Здійснив 100 бойових вильотів на винищувачах, особисто й у групі збив декілька літаків противника. Загинув під час бомбардування аеродрому. Ім’ям О. названо проспекти у Севастополі (також школу) та м. Владивосток (РФ), вулиці у Москві та Сімферополі, залізничну станцію у смт Гвардійське (Сімфероп. р-ну). На місці загибелі (Херсонес. мис) встановлено погруддя О., у м. Керч (АР Крим) — пам’ятник, у Москві відкрито музей.
Рекомендована література
- Губанов Н. А. Крылатый генерал. Сф., 1971;
- Герои огненных лет. Кн. 1. Москва, 1975;
- Лурье В. М. Адмиралы и генералы ВМФ СССР: 1941–1945. С.-Петербург, 2001.
Завантажити статтю
Людина 
