ОСТРЯКО́В Микола Олексі­йович (04(17). 05. 1911, Москва — 24. 04. 1942, Севастополь) — військовик. Генерал-майор авіації (1940). Герой Радянського Союзу (1942, посмертно). Учасник громадян. вій­ни в Іспанії (1936–39) і 2-ї світ вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Працював на виробництві. Закін. Моск. обл. планерну школу (1931), школу льотчиків цивіл. повітр. флоту (1932), Вищу парашутну школу Товариства сприя­н­ня обороні, авіац. і хім. буд-ву (1934), курси вдосконале­н­ня команд. складу ВМФ (1941). Брав участь у ви­пробовува­н­нях нових моделей парашутів, 1934 став одним із перших у СРСР м. сп. з парашут. спорту. У тому ж році офіційно зарах. на військ. службу. Був ін­структором Київ. парашут. школи Товариства сприя­н­ня обороні, авіац. і хім. буд-ву та викл. спец. школи НКВС, водночас за­ймався авіац. спортом. Під час громадян. вій­ни в Іспанії здійснив понад 250 бо­йових вильотів на бомбардувальнику СБ-2, в одному з яких по­шкодив нім. броненосець «Дойчланд» (ідентифікував його як важкий крейсер франкістів «Канаріас»). Від 1937 командував авіац. частинами ВМФ; від 1941 — командувач ВПС Чорномор. флоту. Здійснив 100 бо­йових вильотів на винищувачах, особисто й у групі збив декілька літаків противника. Загинув під час бомбардува­н­ня аеро­дрому. Імʼям О. на­звано про­спекти у Севастополі (також школу) та м. Владивосток (РФ), вулиці у Москві та Сімферополі, залізничну станцію у смт Гвардійське (Сімфероп. р-ну). На місці загибелі (Херсонес. мис) встановлено погру­д­дя О., у м. Керч (АР Крим) — памʼятник, у Москві від­крито музей.