О́ТІЧ Любіца (22. 02. 1959, с. Джурджево, нині Сербія) — русинський історик, музеє­знавець у Сербії. Закін. від­діл. історії філос. факультету Університету в Новому Саді (1984). Працює від 1986 у Музеї Воєводини (Новий Сад): від 1987 — куратор, від 2006 — музей. консультант; зберігач колекцій «Міський костюм», «Альбоми та записники», «Культурні установи та товариства», «Культурні і громадські діячі», «Ві­домі люди Воєводини». Наукові дослідже­н­ня: культурна спадщина, традиц. одяг, побут русинів, історія культур. та громад. обʼ­єд­нань у Воєводині. Організаторка ви­ставок і по­стій. екс­позицій музеїв у Новому Саді, Суботиці (обидва — Сербія), Осієку, Рієці, Пулі (усі — Хорватія), Целє (Словенія), Которі (Чорногорія), Ульмі (Німеч­чина). За під­готовку ви­ставок «На шляху до громадянства Воєводини» (2007), «Іспит зрілості» (2020) від­значена премією ім. М. Валтровича. Авторка моно­графій «Зоз прешлосци Дюрдьова» (Джурджево, 1995), «Mihajlo I. Pupin» (Нови Сад, 2013), каталогів ви­ставок та публікацій у наук. ви­да­н­нях, а також енциклопед. статей у «Сербському біо­графічному словнику» у вид. Матиці Сербської (Новий Сад, від 2004). Під­готувала каталог «Руський скарб» істор.-етногр. колекції, що зберігається в музеї греко-катол. парафії в с. Джурджево. Голова правлі­н­ня Ін­ституту культури русинів Воєводини (2008–10). Від 2016 — у складі екс­перт. групи проекту «Оцифрува­н­ня скляних негативів русинського фото­графа Осифа Будинського з Руського Керестура». Учасниця конф. «Жінки в парламентському житті Воєводини 1918–2018» (2018).