Крижанівський Василь Панкратович
Визначення і загальна характеристика
КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Василь Панкратович (02. 02. 1891, с. Дивин, нині Брусилів. р-ну Житомир. обл. — 02. 06. 1926, Львів) — живописець і графік. Учасник 1-ї світової війни. Навч. у Київ. худож. училищі (1907–14), Краків. АМ (1921–23; викл. С.-М. Дембіцький). Мешкав у Львові, від 1922 — на Гуцульщині. Член та учасник виставок Гуртка діячів укр. мистецтва у Львові (1922, 1924). Ранній період творчості познач. впливом М. Врубеля. У 1920-х рр. займався пошуками монум. форм, звернувся до нар. джерел і традицій середньовіч. укр. іконопису. Працював у галузі книжк. графіки, розробив 25 проектів килимів, вітражів, оформлення сцени драм. студії М. Вороного (1924). Учителював на Київщині (2-а пол. 1910-х рр.), заснував у Коломиї (нині Івано-Фр. обл.) власну майстерню-школу (1920-і рр.). Посмертна персон. виставка — у Львові (1930). Понад 50 робіт зберігалися у Нац. музеї у Львові, знищені 1952.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Ерос і Психея» (1919), «Автопортрет у кривому дзеркалі», «П. Ковжун», «Ангел», «Посол гетьмана П. Дорошенка» (усі — 1920), «Квітка папороті» (1922), «Суд Париса» (1923), «Орач», «Косар», «Женці», «Притча про блудного сина», «Гетьман П. Полуботок віддає наказ війську» (усі — 1924), «Христос і самаритянин», «Танок», «Казка», «Пісня», «М. Луцький», «Церква в Янчині», «Козак із люлькою» (усі — 1925); серії — «Троянди», «Натюрморти з метеликом» (обидві — 1922); іл. до кн. «Коваль Бассім» І. Франка (Л., 1924).