О́СТРІВ — від­носно невелика у порівнян­ні із материком, оточена з усіх боків водою, стійка ділянка суші, що навіть за найвищих припливів, повеней або паводків видається над поверх­нею води. О. може бути сформований у будь-якій водо­ймі (океан, море, озеро, річка). За походже­н­ням О. поділяють на материк., вулкан., корал., штучні. Окремо виділяють річк. О.

Материк. О. — це частини материка, що від­окремилися внаслідок руху земної кори. Знаходяться пере­важно на материк. шельфі, напр., Мадаґаскар, Ґренландія, О. Канад. Арктич. архіпелагу. Вулкан. О. утворилися під час виверже­н­ня вулканів на дні морів та океанів. Вони невеликі за площею, частіше роз­міщуються групами, у їхньому рельєфі ви­окремлюють під­вищені конуси вулканів. До них належать Гавай., Курил. О. та ін.

Корал. О. складені вапняк. скелетами корал. поліпів — дрібних тварин, які живуть у тропіч. водах океану Світового; часто мають кільцеподібну форму із лагуною усередині — атоли. Корал. О. утворюються на мілковод­ді (глиб. до 50 м) між 30° пн. ш. і 30° пд. ш., тобто в теплих водах (т-ра не нижче +20 °С), де роз­виваються поліпи. До них належать Мальдів., Сейшел. О., Науру, Чаґос та ін. Штучні О. — гідротех. стаціонарні споруди на від­критій акваторії. Їх створюють шляхом насипу ґрунту або ін. субстрату, або вони формуються з частин суші під час будівництва штуч. ка­налів. Не мають само­стій. статусу, виключ. екон. зони, шельфу. Історія створе­н­ня штуч. О. за деякими даними роз­почалася за часів неоліту. Найві­доміші штучні О. у Перській затоці (ОАЕ), Пн. морі (Нідерланди). Річк. О. формуються у річищах або дельтах річок. Часто є продуктом акумуляції дон­них наносів або дії ерозії.

В Україні ві­домі О. Чорного моря (Березань, Джарилгач, Зміїний та ін.), Дні­пра (Хортиця, Труханів острів, Муромець та ін.), дельти Дунаю (Кислицький, Майкан, Пів­ден­ний, Кубану та ін.). Цікавими утворе­н­нями є мор. коси, що формуються внаслідок роз­вантаже­н­ня вздовж берегових потоків наносів (Тендрівська коса, Кінбурнсь­ка коса, Арабатська стрілка та ін.) і є п-овами, або низькими, плоско-рівнин. О. і ланцюгами О., складеними піщано-черепашк. субстратом.

Ви­вчен­ню О. Дні­пра присвячені праці М. Максимовича, Т. Андрієнко, І. Парнікози, Г. Цуканової, О. Томченко та ін. О. та коси Чорного моря досліджені у працях Ю. Шуйського, Г. Вихованець, В. Мединця, А. Кривульченка, А. Буяновського та ін.