Горбенко Святослав Сергійович

ГОРБЕ́НКО Святослав Сергійович (26. 12. 1994, Полтава — 03. 10. 2014, Донецьк, похований у Києві) — добробатівець, один із «кіборгів». Герой України (2021, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2021). У 15-річному віці закінчив Полтавський багатопрофільний ліцей імені І. Котляревського. Пізніше вступив на філологічний факультет Харківського педагогічного університету імені Г. Сковороди, водночас заочно навчався на історичному факультеті Харківського університету імені В. Каразіна. На 3-му курсі вступив на військову кафедру при Харківському інституті танкових військ. Брав активну участь у Революції гідності, був у лавах самооборони Харкова. У квітні 2014 через переслідування активістів Майдану провладними бандформуваннями змушений був перевестися на навчання до Інституту філології Київського університету імені Т. Шевченка. Вільно володів англійською, розмовляв французькою, вивчав японську і читав польською. Влітку 2014 встиг скласти іспити на військовій кафедрі на звання молодшого лейтенанта. Від кінця вересня воював на території Донецького аеропорту в складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Рятуючи травмованого побратима, отримав смертельне поранення осколком танкового снаряду в приміщенні старого терміналу. У січні 2015 ім’я Героя занесено до Книги Пошани Полтавської обласної ради. У квітні 2015 в Інституті філології Київського університету імені Т. Шевченка на честь Святослава Горбенка названо аудиторію; у жовтні 2019 на території цього ж закладу вищої освіти посаджено сакуру в пам’ять про нього. У травні 2015 на фасаді Полтавського багатопрофільного ліцею імені І. Котляревського відкрито спільну меморіальну дошку Святославу Горбенку та Антону Цедіку, який загинув під час виходу т. зв. зеленим коридором з Іловайського котла. 3 жовтня 2016 над могилою Святослава Горбенка була вперше виконана пісня «13-й воїн», яку йому присвятив бард Святослав Бойко. Його ім’я викарбувано на меморіальній дошці на честь студентів, які загинули під час антитерористичної операції, що встановлена 2017 у приміщенні головного корпусу Харківського університету імені В. Каразіна. Від вересня 2020 — почесний громадянин м. Вишгород (Київська обл.).

Завантажити статтю