Горбенко Святослав Сергійович

ГОРБЕ́НКО Святослав Сергі­йович (26. 12. 1994, Полтава — 03. 10. 2014, Донецьк, похований у Києві) — добробатівець, один із «кіборгів». Герой України (2021, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2021). У 15-річному віці закінчив Полтавський багато­профільний ліцей імені І. Котляревського. Пізніше вступив на філологічний факультет Харківського педагогічного університету імені Г. Сковороди, водночас заочно на­вчався на історичному факультеті Харківського університету імені В. Каразіна. На 3-му курсі вступив на військову кафедру при Харківському ін­ституті танкових військ. Брав активну участь у Революції гідності, був у лавах само­оборони Харкова. У квітні 2014 через пере­слідува­н­ня активістів Май­дану про­владними бандформува­н­нями змушений був пере­вестися на на­вча­н­ня до Ін­ституту філології Київського університету імені Т. Шевченка. Вільно володів англійською, роз­мовляв французькою, ви­вчав японську і читав польською. Влітку 2014 встиг скласти іспити на військовій кафедрі на зва­н­ня молодшого лейтенанта. Від кінця вересня воював на території Донецького аеропорту в складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Рятуючи травмованого по­братима, отримав смертельне поране­н­ня осколком танкового снаряду в приміщен­ні старого терміналу. У січні 2015 імʼя Героя занесено до Книги Пошани Полтавської обласної ради. У квітні 2015 в Ін­ституті філології Київського університету імені Т. Шевченка на честь Святослава Горбенка на­звано аудиторію; у жовтні 2019 на території цього ж закладу вищої освіти посаджено сакуру в памʼять про нього. У травні 2015 на фасаді Полтавського багато­профільного ліцею імені І. Котляревського від­крито спільну меморіальну дошку Святославу Горбенку та Антону Цедіку, який загинув під час виходу т. зв. зеленим коридором з Іловайського котла. 3 жовтня 2016 над могилою Святослава Горбенка була вперше виконана пісня «13-й воїн», яку йому присвятив бард Святослав Бойко. Його імʼя викарбувано на меморіальній дошці на честь студентів, які загинули під час антитерористичної операції, що встановлена 2017 у приміщен­ні головного корпусу Харківського університету імені В. Каразіна. Від вересня 2020 — почесний громадянин м. Вишгород (Київська обл.).

Завантажити статтю